В Афонському монастирі розповіли про особливості богослужіння на Успіння
Статутною особливістю афонського богослужіння в день Успіння в Свято-Пантелеймонівському монастирі є те, що воно відбувається в поєднанні з чином погребіння Плащаниці.
27 і 28 серпня 2019 року в Свято-Пантелеймонівському монастирі на Афоні урочисто відзначили свято Успіння Пресвятої Богородиці. Про особливості Богослужінь в цей день повідомили насельники обителі.
Всі святкові урочистості проходили в Свято-Успенському соборі обителі, який знаходиться біля собору святого великомученика і цілителя Пантелеймона.
Крім цього, в день Успіння Пресвятої Богородиці, за традицією, зі Свято-Пантелеймонівської обителі священнослужителі, півчі і паломники прибули в скит «Ксілургу», що належить Свято-Успенському монастирю, щоб прикрасити Престольне Свято цієї найдавнішої Руської обителі на Святій Горі.
Ченці кажуть: статутною особливістю Афонського богослужіння в день Успіння є те, що воно відбувається в поєднанні з чином погребіння Плащаниці, на якій зображена Пресвята Богородиця, яка лежить на смертному одрі. Звичайні для святкового богослужіння поліелейні псалми в цей день не використовуються, оскільки співається 17 кафізма з величання або похвалами, розбита на 3 статії.
За Святогірською традицією, після Великого славослів'я, в Свято-Пантелеймонівській обителі було звершено хресний хід з винесенням плащаниці, що символізує собою погребіння Пресвятої Богородиці.
Хресний хід з обрядом погребіння плащаниці на Святій Горі був запозичений в давнину з Єрусалимського Статуту, де він звершується не навколо храму, а з Єрусалима до Гефсиманії, буквально повторюючи скорботну ходу апостолів, які звершували погребіння Пресвятої Богородиці. Погребіння плащаниці широко поширилося з Єрусалима в усіх Помісних Церквах, проте всюди воно набуло свої відмінності, як по чину, так і за часом здійснення, оскільки неможливо в точності повторити в місцевих умовах особливості Єрусалимського тіпіка. Важливо відзначити, що з Афону ця традиція з найдавніших часів була запозичена і в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.
За Статутом Святої Гори Афон святкування Успіння Пресвятої Богородиці триває тут до 28 серпня / 10 вересня.
Нагадаємо, Успенський собор Руського на Афоні Свято-Пантелеймонівського монастиря був зведений у 1815 році будівельником нинішнього прибережного Русика схиігуменом Савою. Схиігумен Сава при будівництві обителі на новому місці намагався керуватися плануванням Старого (Нагірного) Русика, з якого братія в XIX в. перемістилася ближче до моря. На колишньому місці обителі також було два собори – Пантелеймонівський і Успенський, створений в пам'ять про перебування російської братії в Богородичній Свято-Успенській обителі «Ксілургу». Таким чином Успенський храм Пантелеймонова монастиря є немов символічним аналогом древнього Успенського собору, побудованого 1000 років тому першими руськими ченцями в першому своєму притулку на Святій Горі – в Свято-Успенській Богородичній обителі «Ксілургу».
Успенський собор обителі Ксілургу є одним з найдавніших православних храмів, існування його безсумнівно вже в 1016 р, проте побудований він, як і сама обитель, дещо раніше. На думку істориків, заснування обителі на Афоні пов'язано з посольством рівноапостольного князя Володимира в Константинополь, що відбулося в 989 р. Із самого свого заснування Руська Богородична обитель отримала статус Царської і носила назву Лаври. Біля престолу цього храму прийняв постриг засновник Руського чернецтва преп. Антоній Печерський. Бідя цього престолу він прийняв благословення свого старця ігумена Герасима, яким відображено все руське чернецтво.
Тому для руського чернецтва на Афоні, традиційно, протягом більше 1000 років свято Успіння Пресвятої Богородиці має особливе значення, оскільки, крім усього іншого, має і пряме відношення до облаштування давньоруського Святогірського чернецтва в Уділі Божої Матері.
