У Кам'янці-Бузькій громади УГКЦ та УПЦ КП відвойовують один в одного храм
Право власності на храм українська влада спочатку передала греко-католикам, потім своє рішення скасувала, і церкву зайняла громада Київського патріархату.
Конфлікт між УГКЦ і УПЦ КП навколо храму святителя Миколая Чудотворця в місті Кам'янка-Бузька Львівської області не вщухає ще з 1994 року, повідомив Telegram-канал «Churcher».
«Справа в тому, що Представник Президента ще 20.04.1993 р. прийняв Рішення №297 про передачу храму Святого Миколая у власність "Релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви парафії Різдва Пресвятої Богородиці в м. Кам'янка-Бузька Львівської області". А вже в 1994 році той самий представник Президента скасував п. 1.5.1. розпорядження 1993 року "Про повернення культових споруд релігійним громадам", тобто фактично забрав храм у громади УГКЦ», – пояснили на каналі.
Після скасування рішення церкву зайняла релігійна громада "Української Православної Церкви Київського Патріархату парафії Різдва Пресвятої Богородиці в м. Кам'янка Бузька Львівської області".
Греко-католики спочатку звели собі новий храм, проте пізніше звернулися до суду з проханням «скасувати розпорядження Представника Президента від 06.01.1994» і повернути храм святителя Миколи їхній релігійній громаді. У свою чергу громада УПЦ КП ще 3 грудня 2014 року через суд вимагає визнати незаконним Розпорядження Представника Президента України від 20.04.1993 № 297 про передачу храму громаді УГКЦ.
5 червня 2019 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області задовольнив позов греко-католицької громади і постановив «визнати незаконним та скасувати п. 4 Розпорядження Представника Президента України в Львівській області від 06.01.1994 р.».
«Цікаво, як вони планують забирати храм в громади УПЦ КП, яка нібито займала релігійну споруду на законних підставах? <… > навіть якщо не згадувати про незрозумілий статус Київського Патріархату, бачимо, що до об'єднання і створення єдиної Київської Церкви ще далеко. <…> Зараз треба гасити конфлікт вже всередині Українського православ'я: розкол між Філаретом і Епіфанієм залишає віруючих на волю долі», – підсумували в «Churcher».
Раніше СПЖ повідомила про схожу ситуацію в селі Шклинь Волинської області, де активісти УПЦ КП спробували захопити храм у прихильників ПЦУ. 8-9 березня 2019 року прихильники Київського патріархату самочинно змінили замки на дверях храму святих князів Бориса та Гліба. Цей храм перебуває під юрисдикцією УПЦ, однак його настоятель протоієрей Олександр Фидрин нещодавно оголосив, що йде під протекторат «єпископа» нової церковної структури Гавриїла Кризини. У момент зміни замків протоієрей Олександр у храмі був відсутній.
А ось в селі Береги Рівненської області парафії УПЦ КП і УАПЦ вже п'ятий рік ніяк не можуть поділити храм. «Громада УАПЦ в Берегах офіційно зареєстрована, має статут і майно – цегляну церкву. Священиком є Володимир Садовський. Однак, у 2015 році односельці-прихильники УПЦ КП не пустили його до храму. Сказали, що він вкрав гроші. В село призначили священика УПЦ КП. Відтоді люди в селі пересварилися. І хоча зараз церква одна, ніхто не хоче поступатися – кожен хоче свого священика. Ми підтримуємо Володимира Садовського, а його навіть не пускають в храм відспівати небіжчика. Хочемо, щоб у храмі було почергове богослужіння: одна неділя наш священик править, інша – їхній», – розповів про ситуацію, що склалася в селі, староста Свято-Михайлівського приходу УАПЦ в Берегах Дмитро Грицюк. У Рівненській єпархії Київського патріархату відзначили, що в селі прихильників «клірика» УАПЦ небагато, а почергові богослужіння в цій ситуації – нонсенс.
