Ієрарх УПЦ: Статус Фанару «Церква-Мати» – данина традиції, а не канонам
У відповіді патр. Варфоломія Предстоятелю Албанської Церкви звучить ідея, що Константинополь панує над усією Христовою Церквою, але це не так, пояснив владика Тихон.
У листі Предстоятелю Албанської Церкви Блаженнішому Архієпископу Тиранському і всієї Албанії Анастасію (Яннулатосу) Константинопольський патріарх Варфоломій натякає на першість серед Церков, але статус «Церква-Матір» насправді – всього лише данина традиції, впевнений викладач канонічного права Київської духовної академії (1997–2000 рр.) єпископ Гостомельський Тихон (Софійчук).
«У посланні Предстоятеля КПЦ говориться, що богоносні отці "за допомогою божественних і священних канонів поклали на престол Костянтина відому всім всесвященну і страшну надмежну відповідальність". Йдеться про претензії Константинополя на першість і приписування йому особливого права – одноосібно давати або забирати автокефалію», – передав Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ слова владики Тихона.
Викладач канонічного права підкреслив – насправді Константинопольський патріарх не має права надавати автокефалію якій-небудь Церкві, як і позбавити ту чи іншу Церкву статусу автокефальної.
«Іменування Константинопольської Церкви "Матір'ю Церков" і титули "Всесвятійший", "Вселенський" не ґрунтуються на канонах, а виникли шляхом звичаю, і при цьому вони не вказують на будь-яку юрисдикцію Константинопольського патріарха поза межами його Патріархату, а лише на тимчасову протяжність цього Патріархату в епоху величі Візантійської імперії», – зазначив єпископ Тихон.
Архієрей УПЦ звернув увагу, що ні Собори, ні святі отці не давали предстоятелю Константинопольської церкви титулів «Вселенський» і «Всесвятійший», так і титул «Константинопольський» – у сучасному світі безпідставний.
«Зазвичай єпископи Православної Церкви носять найменування по головному кафедральному місту своєї області. Коли це місто змінює своє найменування, відповідно змінюється і титул його єпископа. І принцип цей суворо дотримувався давньою Церквою, будучи санкціонований Верховним авторитетом Вселенських Соборів <… >. Константинопольський єпископ отримав цей титул тільки після того, як його кафедральне місто Візантіон отримало нову назву – Константинополь, – повідомив ієрарх канонічної Церкви. – Але після 1923 р. Константинополя вже не існує, а існує м. Стамбул, або Істамбул, так що за прийнятим канонічним принципом Константинопольський патріарх мав би називатися Стамбульським. І якщо він називається як раніше Константинопольським, то він називається так знову-таки не за правом, а за милістю інших автокефальних Церков, які не хочуть позбавляти Церкви її історичного найменування, що нагадує про її славне минуле».
Як приклад владика Тихон навів історію титулів Предстоятелів Єрусалимської та Кіпрської Православних Церков, які змінювалися у зв'язку зі змінами у назвах міст-центрів.
За його словами, права єпископа Фанару розширилися завдяки політичній перевазі столиці Візантійської імперії Константинополя, а ніяк не уявне апостольське походження Константинопольської Церкви.
«Адміністративна юрисдикція Константинопольського Патріарха ніколи не простягалася на всю православну діаспору, а лише на діаспору небагатьох, сусідніх з підлеглими йому диоцезами областей», – нагадав архієрей УПЦ.
Згідно з коментарем на 9-те правило IV Вселенського Собору, предстоятель Константинопольської Церкви за межами своєї патріархії в інших Православних Церквах не має і судової влади, додав владика Тихон. І сказав, що в рамках своєї юрисдикції на території діаспори Константинопольський патріарх має право висвячувати тільки єпископів, про що говорить тлумачення на 28-ме правило Халкідонського Собору.
Згадав архієрей канонічної Церкви і про виступ Константинопольського патріарха Варфоломія на засіданні міського правління грецької діаспори Стамбула, де 21 жовтня 2018 року предстоятель Константинопольської Церкви заявив, що «слов'яни не можуть терпіти першість Вселенського Патріархату і нашої нації в Православ'ї».
«В його словах ми можемо побачити прояв націоналізму, який був засуджений на Константинопольському соборі 1872 р. як єресь етнофілетизму. Першість в Православ'ї будь-якої нації – абсолютно чуже православній вірі вчення, яке абсолютно неприйнятно для всіх Церков, що об'єднують вірян безлічі рас і народів. Тому виступ патріарха Варфоломія потрібно визнати дуже сумним», – завершив єпископ Тихон.
Митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука (Коваленко) також зазначив, що Константинопольський патріарх Варфоломій претендує на першість серед інших Помісних Церков. Владика Лука розповів про 4 ознаки папізму, які можна побачити безпосередньо в тексті Томосу про автокефалію, який Фанар видав Україні.
