Ієрарх Кіпру: «Українське питання» – вирішити швидко, криза погіршується
Надання автокефалії ПЦУ отруїло міжправославні відносини, кризове становище швидко погіршується і загрожує створенням схизми, вважає архієрей Церкви Кіпру.
Православ'я на Вселенському рівні представлено єдністю, яка дала тріщину. Про це заявив 17 березня 2019 року митрополит Кіккський і Тілірійський Никифор після святкового богослужіння в день Торжества Православ'я в Кіккському монастирі в Нікосії, повідомляє сайт ВЗЦЗ УПЦ.
У своїй промові Митрополит Никифор з жалем зазначив, що нині «питання надання автокефалії Православній Церкві України викликав серйозні, тяжкі побічні ефекти, які отруїли міжцерковні стосунки і пошкодили Тіло Вселенського Православ'я. Виник кризовий стан, який швидко погіршується і загрожує, якщо вчасно не вирішиться, створенням схизми, що істотно вразить єдність Православ'я і призведе до непередбачуваних наслідків».
Архієрей Кіпрської Церкви зазначив, що перед обличчям цієї драматичної ситуації жодна з Православних Церков не має права мовчати, тому що всі Помісні Православні Церкви становлять одне тіло Святої, Соборної і Апостольської Церкви, а отже, за словами апостола Павла, «коли страждає один член, страждають з ним усі члени» (1 Кор. 12:26).
«Протягом своєї історії Православна Церква протистояла багатьом кризам. І це не дивно, бо в Боголюдський організм Церкви і в її зовнішню видиму частину Боголюдського таїнства входять люди з притаманними їм недосконалостями. Головний корінь кожної кризи – це дух гордості, егоїзму і честолюбства наших єпископів. Невже жахливий розкол між Сходом і Заходом, між римсько-католицькою і Православною Церквами, який мав місце у 1054 році, не був пов'язаний з цими причинами?», – зазначив митрополит Никифор.
Владика підкреслив, що «вирішення виниклої проблеми, яка хвилює зараз Православ'я – одне, просте, і водночас складне для досягнення – це виконання заповіді любові і смирення. <...> Тому ми, православні ієрархи і, насамперед, Предстоятелі Православних Церков, особливо ті, хто носить відповідальний титул патріарха, повинні кожен день свого життя проживати в тому ж дусі Христової любові та смиренності, який ми переживаємо за нашою Божественною службою, якщо ми хочемо уникати конфліктів і розколів, і щоб панувала серед нас єдність і спільні думки».
Митрополит Никифор зазначив, що «повне відновлення єдності Православної Церкви і уникнення болісного розколу є терміновою необхідністю не тільки для Православ'я, але і для культури та історії». Отже, за його словами, всі православні ієрархи повинні «вийти за межі власної користі», діяти в дусі любові і розвивати діалог.
Митрополит Кіпрської Православної Церкви підкреслив, що єдиним шляхом вирішення української проблеми і зміцнення єдності Православ'я є якнайшвидше скликання Всеправославного Собору, або, якщо це дуже складно, – збори Синаксису Предстоятелів Православних Церков, які, поза зоною політичного тиску, повинні висловитися в дусі розсудливості для врегулювання української церковної проблеми, яка загрожує єдності Православ'я.
«З давніх часів наша Православна Церква дотримується своєї, Соборної системи прийняття рішень. Всім відомо, що при виникненні певної проблеми (єресі або розколу), отці нашої Церкви, враховуючи православний дух соборності, скликали Собори – спочатку Помісні, а потім Вселенські – для вирішення цієї проблеми. Крім того, ця древня православна церковна реальність і традиція виражена в посланні Святого і Великого Критського Собору, де проголошувалося, що "Православна Церква втілює свою єдність і соборність в "Соборі". Соборність пронизує її організацію і спосіб прийняття рішень, і визначає її шлях". І чорнила, якими було написано це послання, ще не висохло», – підсумував митрополит Кіккський Никифор.
Як повідомляла СПЖ, раніше клірик храму Святого Миколая в Патрах (Греція) протопресвітер Анастасій Гоцопулос висловив стурбованість у зв'язку з рішенням Священного Синоду Константинопольського патріархату відновити Філарета Денисенка, Макарія Малетича і їхніх послідовників в ієрархічному або священицькому званні, а також звернув увагу на історію хіротоній єпископату ПЦУ, щоб застерегти Помісні Православні Церкви від їх поспішного визнання, в результаті чого може відбутися «отруєння єпископату вселенського Православ'я».
