Німеччина повернула Україні церковну грамоту Петра Першого
Це підтверджує грамота російського імператора Петра I від 1708 року митрополиту Іоасафу (Кроковському) про затвердження його главою Київської митрополії.
Німеччина повернула Україні грамоту російського царя Петра I про призначення на київську кафедру останнього митрополита, обраного в Києві. Документ зберігався в Німеччині з часів Другої світової війни, повідомляє DW.
Документ зберігався в бібліотеці Інституту східноєвропейської історії та географії Університету Тюбінгена у федеральній землі Баден-Вюртемберг. Німецько-українська дослідницька група встановила, що цей важливий для історії церкви України документ, ймовірно, вивезли з Києва у 1941 році під час Другої світової війни в якості військового трофею.
Ініціювала повернення історичної царської грамоти Україні міністр науки і культури Баден-Вюртемберга Терезія Бауер за підтримки міністерства закордонних справ ФРН і Тюбінгенського університету.
«Я вдячна дослідникам з Тюбінгена і України за їх важливу роботу та висновки щодо того, як грамота царя потрапила в університеті тюбінгена. Той факт, що ми зараз можемо повернути Україні цей символічний і дуже важливий документ, який було силоміць вивезено до Німеччини, також знак того, що наша країна розуміє свою історичну відповідальність», – зазначила Бауер.
Царська грамота є важливим церковним історичним документом. Це підтверджує грамота російського імператора Петра I від 1708 року митрополита Іоасафа (Кроковскому) про взяття його на Київську митрополичу кафедру. Іоасаф був останнім митрополитом під час перебування Києва в складі Російської імперії, який був вільно обраний київським духовенством і затверджений царем, а не прямо призначений з Москви.
Також митрополит Іоасаф відомий як архієрей, який проголосив анафему Івану Мазепі.
Грамоту передали послу України в Німеччині Андрію Мельнику.
«Як символічно: днями вона познайомиться з нашим Томосом», – зазначив український дипломат.
Як повідомляла СПЖ, Фанар у своїх претензіях на церковну територію України посилається на історичні документи 1686 року.