Архієпископ Варсонофій зустрів ікону, подаровану Кафедральному собору УПЦ
Парафії Воскресенського кафедрального собору УПЦ передали в дар нову ікону праведного Феодосія Балтського з часточкою мощей святого.
2 жовтня в Андрієво-Володимирській церкві при кафедральному соборі УПЦ архієпископ Бородянський Варсонофій і клірики храму зустріли святиню. Про це повідомляється на сайті собору.
Зустріч ікони почалася біля входу в храм, після чого був здійснений подячний молебень.
Архієпископ Варсонофій прийняв ікону з рук священнослужителів і вніс її в центр храму.
Тепер ікона з мощами святого перебуватиме в Андріє-Володимирському храмі.
Праведний Феодосій Балтський народився 11 січня 1791 року в селі Коритному Кам'янець-Подільської губернії в благочестивій родині священика Нестора та Іустини Левицьких. То був важкий час для православного населення Поділля, підлеглого Польщі. Вихований в православному дусі, Феодосій в 13 років був визначений для подальшого навчання в Кам'янець-Подільську духовну семінарію.
Після закінчення в 1815 році курсу семінарії, Феодосій хотів зовсім віддалитися від світу і цілком присвятити себе на служіння Богу, але з благословення архієпископа Подільського Іоанникія юнак 5 вересня 1815 одружився, а 1 жовтня того ж року висвячений був на священика.
Через рік помер його батько, а в 1818 році померли одночасно його дружина і новонароджений син. У тому ж році преставилась і його мати. Втративши близьких йому людей за такий короткий час, отець Феодосій сприйняв це як Божу волю. Звільнившись від уз шлюбного життя, він повністю віддав себе на служіння Господу.
Глибоко пройнятий спасительною пам'яттю смертною після кончини своїх близьких, о. Феодосій пише твір про Страшний Суд Божий, який було представлено імператору Олександру I. Прочитавши його із задоволенням, государ побажав особисто бачити самого автора. 20 травня о. Феодосій прибув до Санкт-Петербурга. Недовго тривало життя його в столиці, незабаром праведник був обмовлений і переведений в Коневецький монастир.
2 лютого 1828 отець Феодосій прибув до Балти. Відомо, що у нього було бажання влаштувати в Балті чоловічий монастир на честь святого Іоанна Предтечі, з тим, щоб самому провести в ньому залишок років. Однак власних коштів у нього не було, і отець Феодосій влаштував у Балті скромний притулок. Безліч людей приходило до отця Феодосія. Про подвижника стало відомо далеко за межами Балти, до нього стали звертатися як при зустрічах, так і письмово за порадами і настановами з самих різних і віддалених місць.
Хоча він був ще не в похилих літах, але келійні подвиги, письмові заняття і багато інших праць виснажили його тілесні сили, він постарів і часто хворів. Помер 9 березня 1845 року. Поховання отця Феодосія здійснили 24 священики з сусідніх парафій при великому скупченні народу. Незабаром після смерті о. Феодосія на місці його будинку була побудована церква на честь Покрови Божої Матері. А через 63 роки після його смерті збулася мрія святого. 24 березня 1908 року Святіший Синод благословив в садибі будинку заснувати Покровський чоловічий монастир. Після його відкриття в 1909 році відбулося набуття і урочисте перенесення в Свято-Троїцький храм обителі чесних мощей подвижника Балтського.
Пресвітер Григорій Левицький був зарахований до лику місцевошанованих святих Української Православної Церкви рішенням її Священного Синоду від 18 квітня 2008 року.
20 жовтня 2009 року, в ході свого перебування в Одеській єпархії, Митрополит Київський і всієї України Володимир відвідав м. Балту, де в Успенському соборі звершив Божественну літургію та чин прославлення у лику святих праведного Феодосія Балтського.
