Православний дитячий табір «Стежина добра» відсвяткував 10-річний ювілей
Десятий рік поспіль в стінах Свято-Троїцького жіночого монастиря Волинської єпархії православна молодь має змогу відпочити та поспілкуватися з однолітками.
«Стежина добра» запрошує і воцерковлених дітей, і дітей із світських сімей, і прихожан інших конфесій, повідомляє кореспондент СПЖ.
До єпархіального дитячого табору, розташованого біля села Старосілля Маневицького району Волинської області, щоліта приїжджають як вихованці недільних шкіл парафій Волинської єпархії, так і гості з інших куточків України та навіть з-за кордону. Діти відпочивають, беруть участь у квестах, спортивних іграх, іноді спілкуються і з сестрами, які гостинно надають для галасливих табірних змін територію своєї обителі.
Спочатку в табір набирали змішані зміни, тепер за два рази формують зміни для дівчаток і хлопчиків. На дванадцятиденний відпочинок тут збирається одночасно до сотні дітей, багато з яких зближуються за час відпочинку з православною культурою, а до приїзду батьків, буває, навіть вирішують прийняти хрещення в канонічній Церкві.
Наставник табору «Стежина добра» ієрей Віктор Мартинюк працював з дітьми ще до того, як був висвячений. Зараз, за його словами, педагогам і духівникам табору доводиться не тільки виховувати і розважати підопічних, але й допомагати абсолютно різним дітям ставати єдиним цілим – колективом, в основі якого православні цінності.
«Минулої зміни тут в монастирі прийняли хрещення відразу три дівчинки», – каже отець Віктор.
Перед тим, як зараховувати дітей до табору, адміністрація просить батьків вказати в анкетах, в якій конфесії були хрещені майбутні вихованці. Якщо це не канонічна Церква, на перебуванні дитини в таборі це ніяк не позначається, вона може навіть підійти до сповіді, але не до причастя. Абсолютна більшість сімей ставляться до вимог канонічного богослужіння з розумінням, і багато дітей з інших конфесій приїздять сюди по кілька разів. Проте найчастіше в «Стежині добра» збираються діти з традиційно православних сімей.
Киянин Ігор Прядко цього року приїхав до єпархіального табору вже у восьмий раз, опинившись тут завдяки віруючій родичці. Більше за все йому подобається дружна і добра атмосфера.
«Три роки тому у нас був міжнародний заїзд зі Словаччини, бувають діти – уродженці Волині, України, які тепер живуть за кордоном, навіть у Франції і США», – згадує отець Віктор Мартинюк.
Педагоги і вихователі працюють в таборі при монастирі на добровільних засадах. Для багатьох складна та відповідальна праця стає джерелом нових сил і натхнення – адже тут в основі виховання закладені православні закони.
«Якщо любиш дітей, то кращого місця, ніж «Стежина добра», напевно, не знайти», – впевнена вчителька з Луцька Наталія Жаркова.
«Ми щовечора обговорюємо з дітьми, як вони провели день – бувають різні казуси, це ж діти», – каже вихователь одного з загонів лучанин Олег Цьось.
За словами Олега, діти відвідують богослужіння, стоять у храмі. Бувають випадки, що діти розуміють, що належать до іншого віросповідання, і приходять до канонічного православ'я. Деякі вожаті вже стали хрещеними для вихованців, хоча батьки спочатку можуть бути далекими від церковних тонкощів: наприклад, буває так, що мами і тата впевнені, що достатньо просто дозволити дитині прийти до причастя.
Свято-Троїцькому жіночому монастирю територію зовсім недавно передали закинутою та занедбаною. Завдяки праці сестер тепер тут є можливість організувати повноцінний дитячий відпочинок на облаштованій і облагородженій території, поряд з православними святинями.
В УПЦ вважають, що перевагою православних дитячих таборів є те, що в плані оздоровлення, відпочинку та розвитку дітей загалом вони нічим не поступаються світським закладам такого типу, але разом з тим забезпечують правильне з точки зору християнської етики та моралі духовне виховання дитини.
Головною метою, яку ставлять перед собою організатори таких дитячих таборів, є виховання підростаючого покоління на основі православних традицій, з установкою на необхідність у всьому керуватися заповідями Божими.
