На Київщині пройшов ювілейний хресний хід з іконою «Призри на смирення»

Традиційна молитовна хода в Ризоположенський скит столичного Введенського монастиря села Томашівка разом з іконою Божої Матері «Призри на смирення» відбулася вже у 18-й раз, повідомляє ФОМА.

Численні учасники хресного ходу провели в молитві близько 16 годин, подолавши за кілька днів відстань у 47 кілометрів.

13 липня перед початком хресного ходу була звершена Божественна літургія в храмі на честь Архістратига Михаїла в селі Білогородка. Після літургії до хрестоходців звернувся вікарій Київської митрополії єпископ Гостомельський Тихон, зазначивши, що Господь обрав їх для свідчення віри.

«Ви є проміжним свідченням істинності Євангелія, – зазначив вікарій. – Адже кого можна в наш час змусити йти 50 км? Це говорить про те, що наша православна віра правильна, що в нашій Церкві живе Дух Святий, і Він дає вам сили нести подвиги».

Учасники ходи співали акафісти пресвятій Богородиці та Христу, несучи з собою розп'яття і ікони Божої Матері «Призри на смирення» та «Утамуй моя печалі».

Очолювали хресний хід намісник Введенського монастиря єпископ Даміан та єпископ Олександрійський і Світловодський Боголєп.

У коментарі журналістам владика Даміан побажав українцям твердого стояння в православній вірі.

Маршрут урочистої процесії пролягав через три райони Київської області: Києво-Святошинський, Макарівський та Фастівський. До Ризоположенського скиту учасники хресного ходу дісталися вночі, о 00.45 14 липня. Монастир зустрів їх феєрверком та дзвоном.

Чудотворна ікона «Призри на смирення» ХІХ століття, що зберігається у Свято-Введенському чоловічому монастирі Києва, – список чудотворного образу 1420 року, який з'явився на Кам'яному озері у Псковській області.

До Введенського храму Києва образ був переданий у 1992 році схимонахинею Феодорою (Тоцькою), яка зберігала ікону протягом 55 років. У серпні 1993-го лик Пречистої з Богомладенцем чудесним чином відбився на склі кіота (при цьому скло не торкалося ікони).