В Софії Київській після чергового обвалу відновили розкопки
У Національному заповіднику «Софія Київська» після чергового обвалу ґрунту, що стався в квітні на місці підземелля в 25 метрах від стін собору, поновилися розкопки.
Фрагмент бронзового хоросу, освітлюваного приладу кінця XVIII століття та куля часів Другої світової війни – перші знахідки, які вдалося розкопати співробітникам заповідника, пише «Голос України».
Заступник генерального директора з наукової роботи заповідника, доктор історичних наук В'ячеслав Корнієнко розповів, що, згідно з планами Києва Федора Ушакова 1695 року, на місці сучасного провалу і просідання ґрунту була монастирська трапезна, біля неї – господарські льохи.
«Споруда трапезної й льохи функціонували приблизно до середини XVIII століття, а потім, через розбудову монастиря, підземні ходи було частково засипано. Трапезна під час величезної пожежі, що сталася у Софії у кінці XVIII століття, згоріла разом з іншими дерев’яними спорудами. Пізніше її відбудували на тому місці, де вона стоїть зараз. Цей хід розташований на глибині від 4 до 5 метрів. До собору він не доходіть, а трішки звертає у бік Митрополичого будинку і закінчується за 3-4 метри від нинішнього розкопу. Це господарська споруда, і не було сенсу вести її кудись далеко», – уточнив Корнієнко.
Усе це вдалося з'ясувати в результаті дослідження, яке проводилося на території заповідника протягом 2016-2017 років і яке мало показати, в який бік копати.
«Для цих робіт ми запрошували відповідні інститути. Їхні дослідження встановили приблизні координати цього давнього ходу, показали ділянки, які перебувають під загрозою подальшого просідання. Визначившись із ділянками, цього року ми підтримали ініціативу…проведення розкопок саме у тому місці, де геосканування та сейсмологічні дослідження показали загрозу подальших провалів», – підкреслив заступник генерального директора з наукової роботи.
Паралельно ведеться дослідження культурного шару, що утворився навколо Софійського собору протягом останнього тисячоліття.
Повідомляється також, що проблеми обвалення ґрунту існували ще в ХІХ-ХХ ст. У 2015 році руйнівні процеси активізувалися: утворилася низка нових провалів та просідань грунту. Вчені-археологи, зокрема кандидат історичних наук Тимур Бобровський, який нині керує роботами, ще тоді привертали увагу керівництва заповідника та громадськості до проблем із провалами, які можуть призвести до непоправного, якщо дістануться споруди собору.
