Археологи з'ясували, як був розп'ятий Іісус Христос

Численні художники, що століттями зображували розп'ятого Іісуса Христа, помилялись. Про це повідомляє Znaj.ua.

Вчені стверджують: ступні розп'ятим пробивали не в районі плеснових або передплеснових кісток, як показано на мальовничих полотнах. Насправді ноги кріпили одним цвяхом, які проходили через обидві п'яти – точніше, обидві шпори кістки.

Характерні пошкодження саме в цих місцях виявили на останках людей, які були розп'яті на хрестах на початку I століття нашої ери, тоді, коли був страчений Іісус Христос.

Перше матеріальне підтвердження того, що розп'яття як кара – жорстока й болісна – дійсно існувала, було отримано в 1968 році. Тоді в одному з поховань у Єрусалимі археологи знайшли останки двох шпор кістки, скріплених залізним цвяхом, на якому зберігся шматочок деревини. Цвях був приблизно 18-сантиметровим, шматочок дерева – двосантиметровим.

Опис іншої аналогічної знахідки – по суті другого матеріального підтвердження реальності розп'яття – опублікували італійські вчені з Флорентійського і Феррарського університетів в журналі Archaeological and Anthropological Sciences.

Скелет, знайдений під час розкопок стародавніх поховань на півночі Італії в 60 кілометрах від Венеції, належав чоловіку у віці не більше 30 років, який помер та був похований близько 2 тисяч років тому. У нього наскрізь пробита одна п'ята – права, приблизно так само, як і у єрусалимської знахідки.

Італійські археологи повідомляють, що розп'ятий мав характерні пошкодження і на руках. Вони свідчать, що руки були пробиті цвяхами в області зап'ясть, а не долонь, як часто зображують.

Той факт, що людина, прибита до хреста за долоні, довго на хресті не протримається, довів у 1931 році французький хірург П'єр Барбе. Він провів експерименти з благословення Ватикану та з'ясував: під вагою тіла долоні дуже швидко порвуться.

Раніше вчені відтворили зовнішність Марії Магдалини.