В УПЦ порадили, як правильно ставитись до своєї зовнішності
Чим більше ми живемо внутрішнім життям, Богом, вічністю, тим менше ми турбуємось про власну зовнішність, і навпаки, вважає протоієрей Володимир Косточка.
Часто людина намагається компенсувати через зовнішній ефект свою внутрішню недостатність, незрілість, невлаштованість. Про це повідомив отець Володимир, настоятель столичного Свято-Миколаївського храму при лікарні № 17, сайту «Фома в Україні».
«Бог створив світ досконалим. Про створене сказано: «Все добро зело» (Бут. 1:31). Людина ж ушанована вищим достоїнством, вона є образ і подоба Божа, і тому в нашій зовнішності, попри падіння, залишається відбиток Божественної краси і гармонії. Прекрасне завжди приваблює та звертає на себе наш погляд, тож ми не можемо залишити без уваги краси Божого творіння, в тому числі й власну зовнішність», – розповів священнослужитель.
За його словами, як людина повинна мати піклування про все творіння, точно так само і про власну зовнішність.
«Піклування це зводиться до роботи внутрішньої і зовнішньої. Зусилля внутрішнє, духовне, перетворює нашу душу і, безперечно, особливим чином позначається на нашій зовнішності, облагороджуючи її. На шляху внутрішніх зусиль ми можемо й повинні працювати безперестанно, не боячись перестаратись, бо на цьому шляху, як то кажуть, «досконалості немає меж» і до ідеалу завжди далеко», – пояснив він.
Він підкреслив, що стосовно зовнішніх прийомів «наведення краси» передбачається міра та певні обмеження. «Є ті складові зовнішніх зусиль, які не викликають запитань – наприклад, гігієна, чистота, охайність, підтримання свого тіла в працездатному фізичному стані, своєчасне лікування та ін. Але в усьому іншому, що стосується культу краси тіла, вживання косметики, купівлі модних дорогих нарядів та прикрас, має бути встановлена розумна межа», – сказав він.
22 травня Церква вшановує пам'ять мученика Христофора. За переданням, цей святий, будучи зовні красивим, попросив у Бога потворне обличчя, і воно стало звіроподібним. Незважаючи на відразливу зовнішність, він навернув до віри близько 50 тисяч язичників.
