В Святогірській лаврі поминають місцевошанованого святого прп. Германа
16 березня в Свято-Успенській Святогірській лаврі вшановують одного з подвижників XIX століття – преподобного Германа, архимандрита Святогірського.
Преподобний Герман був гідним наступником першого настоятеля Святогірської обителі – преподобного Арсенія (Митрофанова). Мудро керував Святогірською обителлю упродовж 30 років. Про це йдеться на сайті Лаври.
Бажання стати ченцем з'явилось у майбутнього святогірського подвижника в 20-річному віці, коли Григорій (мирське ім'я прп. Германа), будучи в Москві по торгових справах, побачив у Чудовому монастирі обряд постригу в чернецтво.
«Зосереджений в собі і мовчазний, – писав про нього його духовний друг О. Ковалевський, – не позбавлений був він тоді особливих духовних дарувань, в ньому навіть проявлялася часом прозорливість, яка його самого дивувала».
Невтомний трудівник обителі, отець Герман був удостоєний особливих знаків благовоління до нього Цариці Небесної, яку сподобився бачити двічі. У 1859 році помер архімандрит Арсеній, і на його місце, за одностайним бажанням всієї святогірської братії, був обраний ієромонах Герман. Після прийняття настоятельських обов'язків отець Герман багато думав і сумував, що не в змозі буде нести покладену на нього ношу. Одного разу, розмірковуючи про це, він задрімав і в сонному видінні побачив перед собою Царицю Небесну, а по боках Її – святителя Миколая Чудотворця і святителя Германа Патріарха – свого покровителя. Богоматір, показуючи отцю Герману невелику тростину, яка була у Неї в руках, сказала: «Навіщо сумувати? Не ти будеш керувати обителлю, а Я: ти в Моїх руках будеш як ця тростина!».
«Невсипущий молитовник, свято зберігав він статути молитовні своєї обителі, бадьоро стояв на сторожі молитовній і вдома, і на шляху, і в келії, і в залізничому вагоні, вичитуючи всі належні молитвослів'я, і так без змін подвизався до старості», – говорили про прп. Германа.
Похований у склепі під притвором скитського храму Охтирської ікони Божої Матері. У 1920-30-ті роки храм переобладнали під їдальню санаторію «Степовий», який розмістився в корпусах колишнього Охтирського скиту, а в притворі влаштували кочегарку. З цікавості кочегарами був розкритий склеп настоятеля, мощі якого вони знайшли нетлінними. Співробітники НКВС повністю розібрали гробницю, вилучили з неї мощі отця Германа і закопали їх, за словами старожилів, десь під огорожею скиту. Незважаючи на повне знищення Охтирського скиту, пам'ять про могилу архімандрита Германа, а також про могили преподобного Іоанна Затворника, настоятеля архімандрита Вассіана благоговійно зберігалась в народі, який завжди з молитвою відвідував це місце. Після відкриття в 1992 році Святогірської обителі братією монастиря через кілька років був відновлений склеп настоятеля. При розкопках могили були знайдені залишки гробу, облачення, прикраси митри і наперсного хреста, а також кілька кісточок. Частинки його святих мощей зібрані в невеликому ковчезі і поставлені для загального поклоніння в Успенському соборі Лаври.
12 липня 2008 року Українською Православною Церквою архімандрит Герман прославлений у лику місцевошанованих подвижників благочестя, «іже у Святих Горах на Донці» подвизались.
