В Татарстані відроджують язичницьку релігію тюрко-монгольських кочівників
Звичаї та культура тенгріанства практично не збереглись, а вчені сперечаються про його сутність.
Послідовники тюркської релігії тенгріанства не створюють особливих храмів, оскільки вважають священною саму природу і називають себе «Діти землі та вогнищ». Вони вивчають древні звичаї та обряди, які були прийняті у тюрко-татар в доісламський період, повідомляє ТАСС.
Зі стародавньої релігії, яка прийшла на територію Татарстану з Далекого Сходу, до сучасних татар дійшли лише деякі свята. Але зараз близько сотні прихильників тенгрізму, вивчаючи фольклор, проводячи конференції, намагаються відродити традиції давнього вірування татар.
«Ми, вивчаючи історію, зрозуміли, що була дуже цікава культура у тюрко-татар в доісламський період, цікаві звичаї, обряди. Зараз намагаємося відновити їх з фольклору та за історичними даними», – розповів агентству член Спілки письменників Чувашії Айрат Галімзянов.
Вчені досі сперечаються про сутність тенгріанства. Одні вважають, що це віровчення про єдине божество, інші вважають, що в його основі концепція трьох світів, а треті відносять його до язичництва.
Самі прихильники тенгріанства, або тенгрізму, все ж називають його релігією єдинобожжя. Вони поклоняються Тенгрі – обоженому небу. У давнину вірили, що верховний бог управляв погодою, забезпечував багатий врожай, а також у нього було 16 помічників.
«Їхні предки поклонялися Тенгрі, тому слово збереглося й зараз, донині воно використовується в татарській мові нарівні з «Аллах». Відродження тенгріанства в Татарстані та інших тюркських республіках, країнах СНД розпочалось паралельно з відновленням ісламу після 90-х років. Просто татари по-різному розуміли духовне відновлення: одні вважали, що це повернення до ісламу, інші – до своїх давніх тюркських коренів. Але зараз традиції тенгріанства щільно вплелися в «тканину» ісламу», – розповів доцент кафедри сходознавства, африканістики та ісламознавства Азат Ахунов.
Складністю для вчених у дослідженні релігії є й те, що тенгріанці практично не зводили храмів, а проводили обряди у лісах, горах та полях. Шаманізм, ворожіння і ясновидіння були складовими частинами тенгріанства. Розповідаючи про стародавні свята, вчений згадав «Сабантуй», який став світським, а саме слово – прозивним. Сабантуй відзначався ближче до весни, щоб забезпечити родючість ґрунту, з використанням вогню – «представника Сонця на Землі». Також татари шанували воду та вітер і намагалися «задобрити» духів.
Раніше сектознавець Володимир Рогатин заявив, що в націоналістичну партію «Азова» увійшли особливо жорстокі неоязичники, чия ідеологія будується на дохристиянських націоналістичних традиціях і обрядах.
