Історик пояснив, чому уніати не можуть претендувати на храм в Коломиї
Протоієрей Олексій Добош, професор Київської Духовної Академії, впевнений, що твердження уніатів, ніби саме вони побудували Благовіщенський храм в Коломиї і тому мають на нього право, безпідставні.
«Унія у Бресті явилася лиш озвучуванням банального документа зрадництва і ренегатства двох православних єпископів, які роком раніше, 25 грудня 1595 року, принесли цю присягу у Римі, – розповів професор КДАіС. – Вони настільки боялися це озвучити навіть найближчому оточенню, що потім цілих вісім місяців тримали це в таємниці. І лише у жовтні 1596 року на Соборі це було озвучено. В унію переводили. Наказом короля Сигізмунда ІІІ – жорстко, цинічно, безпринципно. Але у нас склалася парадоксальна ситуація, про яку ніхто не хоче говорити з історично-фактурної сторони: що ми отримали в результаті проголошення цього документа».
Протоієрей Олексій Добош розповів, що творці унії помирали один за іншим. І на 1610 рік залишився тільки один старий Іпатій Потій.
«Іпатій Потій формально був ієрархом уніатської Церкви, тоді ще не Греко-католицької церкви в Україні, – повідомив отець Олексій. – Але реально він перебував у Вільно, у сьогоднішньому Вільнюсі. Тобто на території України були окремі вкраплення унії на північно-східній Волині, на території сучасної Житомирщини, декілька храмів у Києві та банальні намагання захопити щось у Львові. Унії в Україні не було до 1700-х років. За фактом – всі ці землі були православними. При тому, що указом короля декілька столичних храмів і монастирів були оголошені уніатськими. Вони, до речі, потім дуже швидко повернулися назад у Православ'я».
Історик вважає, що для Православ'я прикрим фактом було навіть не проголошення унії в 1596 році, а зрада православного митрополита Йосифа (Шумлянського).
«З 1677 року він вступає в змову з польською владою того часу і розпочинає підготовку кадрів для здійснення своїх планів, – розповів протоієрей Олексій Добош. – У 1700 році він оголосив про перехід в унію. Його ставленики переводять туди Луцьку та Перемишльську єпархії. По суті справи Західна Україна, а згодом і Правобережна опинилися в унії аж в 1702 році».
Історик робить висновок, що сьогоднішні претензії та апеляція греко-католиків до історичної справедливості не мають жодних підстав. Благовіщенський храм, як мінімум, 113 років до подій, ініційованих Йосифом Шумлянським, був православним.
«По суті справи на 1890-ті роки українського населення у Львові, за різними даними, було від 7 до 12 відсотків, – констатував історик. – Решта – поляки, німці, євреї, вірменська громада. Тобто цілком логічно те, що заявляв глава римо-католиків в Україні Мечислав Мокшицький у контексті історичної справедливості, що Римо-Католицька Церква повністю правомочна претендувати на ті католицькі храми, які зараз утримують греко-католики. І православні Холмсько-Підляські, не те, що нашої Західної України, і римо-католики мають право претендувати на такі ж самі храми, забрані у них греко-католиками».
Думку професора КДАіС протоієрея Олексія Добоша дивіться та слухайте тут.
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
