21 липня – явлення ікони Пресвятої Богородиці у граді Казані

Важко йшла справа проповіді Євангелія у скореному Іоанном Грозним Казанському царстві, серед закоренілих мусульман та язичників. І особливо сприяло піднесенню Православ'я серед волзьких магометан явлення в місті Казані 8 липня 1579 року чудотворної ікони Божої Матері.

28 червня 1579 року страшна пожежа, яка почалася біля церкви святителя Миколая Тульського, винищила частину міста і обернула на попіл половину Казанського Кремля. Зловтішалися шанувальники Магомета, думаючи, що Бог розгнівався на християн. «Віра Христова, – каже літописець, – зробилася притчею і наругою». Але пожежа в Казані стала ознакою остаточного падіння ісламу та затвердження Православ'я на всій золотоординській землі.

Місто почало вставати з руїн. Разом з іншими погорільцями, неподалік від місця початку пожежі будував дім стрілець Даниїл Онучин. Його дев'ятирічній доньці Матроні з'явилася в сонному видінні Божа Матір і повеліла дістати Її ікону, зариту в землі ще при пануванні мусульман таємними сповідниками Православ'я. На слова дівчинки не звернули уваги.

Тричі являлася Богородиця і вказувала місце, де вкрита чудотворна ікона. Нарешті, Матрона зі своєю матір'ю стали копати в зазначеному місці і знайшли святу ікону. На місце чудесного знайдення прибув на чолі духовенства архієпископ Єремія і переніс святий образ у розташований поруч храм в ім'я святителя Миколая, звідки, після молебню, перенесли його з Хресною ходою у Благовіщенський собор – перший православний храм міста Казані, споруджений Іаонном Грозним. Під час ходи отримали зцілення два сліпця – Іосиф і Микита.

Список з ікони, явленої в Казані, виклад обставин її знайдення та опис чудес були послані в 1579 році в Москву. Цар Іоанн Грозний наказав спорудити на місці явлення храм на честь Казанської ікони Божої Матері, де й розмістили святу ікону, та заснувати жіночий монастир. Матрона і її мати, що послужили знайденню святині, прийняли постриг у цій обителі.

У Миколаївському храмі, де був звершений перший молебень перед Казанською іконою, був у той час священиком майбутній Патріарх Гермоген, святитель Московський. Через п'ятнадцять років, у 1594 році, вже будучи митрополитом Казанським, він склав оповідь про священні події, очевидцем і учасником яких був: «Повість та чудеса Пречистої Богородиці чесного, славного явлення Її образу, що в Казані».