У Ватикані виявили невідомі фрески Рафаеля

В ході реставраційних робіт у знаменитому Залі Костянтина в Апостольському палаці у Ватикані вчені розкрили з-під пізніших записів дві алегоричні фігури, пише Седмиця.

Представники Смітсонівського інституту вважають, що вони належать пензлю Рафаеля і були написані незадовго до його передчасної смерті в 1520 році.

На початку XVI століття Папа Римський Юлій II доручив Рафаелю проектувати Зал Костянтина – кімнату для прийомів у папському палаці у Ватикані. Рафаель встиг схематично накреслити плани залу, але раптово помер у 1520 році, перш ніж зміг виконати папське доручення.

Роботу над живописним оздобленням залу доручили учням Рафаеля – так досі вважали експерти. Але реставратори, що працюють над відновленням первісного вигляду Залу Костянтина, нещодавно виявили фрагменти фрески, які, можливо, були написані не учнями Рафаеля, а самим майстром.

При реставрації фрески «Видіння Хреста» дослідники розчистили алегоричну фігуру «Дружба», яка розміщена з краю композиції. Не виключено, що її встиг написати сам Рафаель. Інша фігура, яку приписують великому майстру, – алегорія Правосуддя. Вона розташована біля краю композиції «Битва Костянтина проти Максенція».

Арнольд Нессельрат, історик мистецтва та керівник технічних і наукових досліджень в Музеях Ватикану, повідомив: джерела XVI століття стверджують, що Рафаель до своєї смерті встиг написати дві фігури на фресках у Залі Костянтина. За майстерністю виконання ці дві фігури помітно відрізняються від того, що було написано учнями Рафаеля.

Проте експерти не були впевнені в авторстві Рафаеля стосовно згаданих алегоричних фігур, поки у березні 2015 року не були розпочаті реставраційні роботи, і типова для Рафаеля техніка живопису на цих двох фігурах стала очевидною.

Костянтинів зал прикрашений чотирма фресками, що зображують найбільш значні події в житті першого римського імператора, який прийняв Християнство. Серед них: «Видіння Хреста», «Битва Костянтина і Максенція», «Хрещення Костянтина» і «Костянтинів дар». Фрески ретельно продумані і написані за ескізами, імовірно намальованими самим Рафаелем, його учнями.

Саме в Костянтинівському залі Апостольського палацу Папа Римський Климент VIII наприкінці 1595 року прийняв православних єпископів Київської митрополії Іпатія Потія та Кирила Терлецького, які, облобизавши туфлю понтифіка, принесли йому присягу та уклали унію. Оприлюднена наступного року на церковному соборі в Бресті (у жовтні 1596 року) унія згодом отримала назву Брестської.

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.