28 червня Церква вшановує святого пророка Амоса

Святий пророк Амос, третій з 12 малих пророків, жив у VIII столітті до Різдва Христового.

В цей час єврейський народ був розділений на два царства: Іудейське та Ізраїльське. В Єрусалимі правив іудейський цар Озія, а у 10-ти ізраїльських колін, що відокремилися, – Єровоам II-й, ідолопоклонник.

У Вефілі він поставив кумира у вигляді золотого тільця, якому і поклонялися ізраїльтяни, що відмовилися від Істинного Бога.

Пророк Амос був іудеєм, уродженцем селища Фекуї.

Простий і невчений, але сильний гарячою вірою та ревністю про славу Істинного Бога пастух був обраний Господом на пророче служіння і посланий в Ізраїльське царство для викриття нечестивого царя Єровоама та відпалих від Бога ізраїльтян.

Пророк передбачав їм великі лиха, яких повинні були зазнати Ізраїльське царство та язичницькі народи, що його оточували, за своє нечестя.

За свої викриття пророк Амос неодноразово переносив побої і вигнання. Але він знову повертався до Вефілю, і, погрожуючи неминучими лихами, продовжував закликати ізраїльтян до покаяння.

Особливо ненавидів пророка жрець ідольського капища Амасія. Пророк передбачив йому і всьому його дому швидку погибель і за це зазнав побиття.

Син Амасії Озія вдарив святого по голові дубиною і важко поранив.

Пророк Амос, ледве живий, досяг свого рідного села й там помер близько 783 року до Різдва Христового.