Церква святкує віднайдення мощей священномученика Володимира, митрополита Київського
Митрополита Володимира (Богоявленського) називають першим мучеником революції 1917 року. Чесні мощі священномученика Володимира, митрополита Київського і Галицького, були віднайдені влітку 1992 року і покладені в Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.
У миру Василь, народився 1 січня 1848 року в родині священика Никифора Богоявленського, який згодом також прийняв мученицьку кончину. З дитинства Василя вирізняли скромність і щиросердність.
Після Духовного училища і семінарії в Тамбові він у 1874 році закінчив Київську Духовну Академію зі ступенем кандидата богослов'я і був призначений викладачем в рідну семінарію. В трагічній смерті дружини і єдиної дитини молодий священик побачив Промисел Божий і пішов у монастир.
Святіший Патріарх Тихон пізніше так говорив про діяльність владики Володимира: «Він був вірний канонам Святої Православної Церкви, переданням отецьким і безбоязно та сміливо, чесно та благородно сповідував цю охопившу його ревність перед усіма, якими б наслідками це не супроводжувалося».
У листопаді 1915 року владика Володимир був переведений до Києва. Жовтневий переворот 1917 року призвів до нестабільності у церковному житті в Україні. Єпархіальний з'їзд кліру та мирян, що відбувся у той час в Києві, утворив самочинне управління і закликав до створення «незалежної» Української Церкви. Виступаючи проти перебудови укладу життя єпархії і неканонічних дій з утворення автокефалії, митрополит Володимир закликав пастирів і паству уникати ворожнечі та перешкоджати розколу, зберігаючи Церкву в єдності і чистоті Православ'я.
З приходом у Київ громадянської війни і захопленням більшовиками міста почалися грабежі та насильства, які супроводжувалися оскверненням монастирів і храмів, святинь Києво-Печерської Лаври.
25 січня 1918 року озброєні люди увірвалися в покої митрополита Володимира і, після знущань над ним, вивели його за стіни лаври та розстріляли. Перед смертю архіпастир звершив молитву, благословив своїх убивць і сказав: «Господь вас нехай простить». Знайдене братією його тіло було понівечене великою кількістю колотих та вогнепальних ран. Мученицька кончина святителя Володимира стала початком тривалого періоду гонінь на Руську Православну Церкву, під час яких незліченна кількість кліриків та мирян прийняла мученицькі вінці, засвідчуючи про віру Христову навіть по смерті.
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
