Андрій Рубльов не є автором ікон Звенигородського чину, – дослідники
26 березня в Державній Третьяковській галереї журналістам повідомили про наукові дослідження, які наблизилися до доказу, що автори трьох ікон Звенигородського чину і знаменитої «Трійці», яку, найімовірніше, написав Андрій Рубльов – різні. Про це пише Правмир.
Завдяки роботі вчених Державної Третьяковської галереї та Державного науково-дослідного інституту реставрації, в тому числі і за допомогою сучасного обладнання, тепер точно доведено, що ікони Звенигородського чину написав не автор «Трійці». Вони написані в кінці XIV століття, тобто раніше, ніж знаменита «Трійця», яку датують 20-ми роками XV століття.
«Сталася справді історична подія. Доведено з усією можливою для реставраційної науки грунтовністю, що ікони Звенигородського чину написав інший художник, не автор "Трійці", – сказав Олексій Лідов, історик мистецтва, візантолог, академік Російської академії мистецтв. – Багато хто про це здогадувався. Я три роки тому сказав про це публічно. Зараз йдуть обговорення – чи написані ці три великі ікони одним майстром, чи двома».
Директор Третьяковської галереї Зельфіра Трегулова пояснила, що роботи велися за допомогою усіх можливих сучасних методів дослідження давньоруського живопису. За її словами, у зв'язку з новими відкриттями в галереї мають намір перевидати каталог давньоруського живопису із зібрання музею 1995 року, оскільки з того часу наука пішла далеко вперед.
Знаменитий Звенигородський чин, до якого входять поясні ікони Христа Пантократора, архангела Михаїла та апостола Павла, був знайдений у 1918 році поблизу Успенського собору на Городку у Звенигороді. Як повідомляється у багатьох джерелах, ікони серед дров в сараї виявив реставратор Всеросійської комісії по збереженню і розкриттю давньоруського живопису Григорій Чириков. Але це теж недоведена легенда. Чи був сарай для дров, чи не був – документально не підтверджено. Точно відомо лише, що ікони знайшли у 1918 році в рамках роботи Всеросійської комісії по збереженню і розкриттю давньоруського живопису, яка збирала ікони по всій країні. І те, що ці ікони не використовувалися в богослужбових цілях.
Після реставрації ікон художник і реставратор Ігор Грабар, керівник Центральних реставраційних майстерень, заявив: «Їх творцем міг бути лише Рубльов, лише він оволодів мистецтвом підпорядковувати єдиній гармонізувальній волі всі ці холодні, рожево-бузково-блакитні кольори, лише він наважувався вирішувати колористичні завдання, що були під силу лише венеціанцям, та й то сто з гаком років потому».
У всіх підручниках з історії російського мистецтва до цього часу автором трьох ікон «Звенигородського чину» називався Рубльов.
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
