Румунська Церква прославить у лику святих двох подвижників

На сесії Синоду Молдавської та Буковинської митрополії Румунського Патріархату, яка відбулася в Яссах, були запропоновані до канонізації Румунською Православною Церквою митрополит Іосиф (Нанієску) і подвижник чернечого життя Георгій Лазар, пише Седмиця.

Також Синод Молдавсько-Буковинської митрополії запропонував внести до календаря Румунської Православної Церкви преподобного Неофіта, Відлюдника Кіпрського, наголошується в комюніке, опублікованому Прес-службою Ясської архієпископії, яке цитується на офіційному сайті Румунської Православної Церкви.

Згідно з офіційним повідомленням прес-служби Ясської архієпископії, митрополит Іосиф Нанієску був запропонований для канонізації під ім'ям «святителя Іосифа Милостивого, митрополита Молдавського». Датою святкування його пам'яті пропонується 26 січня, у той час як Георгій Лазар запропонований до канонізації під ім'ям «Георгія Паломника», його пам'ять відзначатиметься 17 серпня.

Митрополит Іосиф народився у 1820 р. в родині священика Ананія Міхалаша і в хрещенні отримав ім'я Іоанн. Його рукоположення в сан ієромонаха відбулося 29 серпня 1850 року. 30 листопада 1852 року він був підвищений до протосинкела, а в 1860 році удостоєний сану архімандрита. У 1870 - 1871 рр. він був ректором центральної семінарії в Бухаресті. 23 квітня 1872 року він був висвячений у сан єпископа Мир Лікійських. 18 січня 1873 року був призначений єпископом Аргеса, а в подальшому, 10 червня 1875 року, став Молдавським митрополитом і займав цю посаду до своєї смерті, 26 січня 1902 року. За свою любов до хворих і бідних та піклування про них він був прозваний «Милостивим».

Георгій Лазар народився в районі Шугаг, в окрузі Альба. Проживши півтора роки в аскезі на Святій Горі Афон, він повернувся додому. Надалі він остаточно оселився в місті Пьятра-Нямц, де жив як відлюдник у вежі-дзвіниці собору святого Стефана Великого в центрі міста протягом 26 років, до своєї смерті. Подвижник жив лише за рахунок милостині. Він помер 15 серпня 1916 року і був похований на міському кладовищі. У 1934 році його останки були перенесені до крипти монастиря Вератек.

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram