21 травня Церква вшановує святого апостола і Євангеліста Іоанна Богослова

Святий апостол і Євангеліст Іоанн Богослов посідає особливе місце серед обраних учнів Христа Спасителя. Нерідко в іконографії апостол Іоанн зображується лагідним, величним і духоносним старцем, з рисами невинної ніжності, з печаттю повного спокою на чолі та глибоким поглядом споглядача невимовних одкровень.

Інша головна якість апостола відкривається через його вчення про любов, за яке йому засвоєно найменування Апостола любові. Служіння Любові – весь життєвий шлях апостола Іоанна Богослова.

Йому були притаманні спокій та глибина споглядання в поєднанні з гарячою вірністю, ніжна і безмежна любов із запалом і навіть певною різкістю. З коротких вказівок Євангелістів видно, що він мав надзвичайно палку натуру, сердечні пориви його іноді доходили до такої бурхливої ревності, що Іісус Христос змушений був стримати їх, як незгодні з духом нового вчення.

Водночас він виявляє рідкісну скромність і, попри своє особливе становище серед апостолів як учня, якого любив Іісус, він не виділявся з ряду інших учнів Спасителя.

Відмінними рисами його характеру були спостережливість і сприйнятливість до подій, пройняті тонким почуттям послуху волі Божій. Отримані ззовні враження рідко виявлялися в його слові або дії, але сильно і глибоко проникали у внутрішнє життя святого Апостола.

Жодна риса земного життя Христа Спасителя не вислизнула від проникливого погляду апостола Іоанна, жодна подія не пройшла, не залишивши глибокого сліду в його пам'яті, тому в ньому зосередилися вся повнота і цілісність людської особистості. Таку ж цілісність мали і думки апостола Іоанна Богослова. Для нього не існувало роздвоєності.

На його переконання, де немає повної відданості, там немає нічого. Обравши шлях служіння Христу, він до кінця життя звершував його із повнотою та неподільною послідовністю. Апостол Іоанн говорить про цілковиту відданість Христу, про повноту життя в Ньому, тому і гріх розглядається ним не як слабкість і пошкодженість людської природи, а як зло, як негативне начало, абсолютно протилежне добру.
Апостолу Іоанну було визначено висловити останнє слово Божественного Одкровення, що вводить у найсокровенніші таємниці внутрішнього Божественного життя, відомі тільки вічному Слову Божому, Єдинородному Синові.

Істина відображена в його думці і слові, тому що він відчуває і серцем осягає її. Він споглядає вічну Істину і як бачить, так і передає своїм улюбленим чадам. Апостол Іоанн просто стверджує або заперечує і завжди говорить з абсолютною точністю (1 Ів. 1, 1). Він чує голос Господа, що відкриває йому те, що Сам Він чує від Отця.

Святкування 21 травня святому апостолу Іоанну Богослову встановлено Церквою у спогад про щорічне сходження цього дня на місці його поховання найтоншого рожевого праху, який віруючі збирали для зцілень від різних хвороб.