11 травня Церква вшановує Ясона, апостола від 70-ти

Апостол Ясон походив із Тарси (Мала Азія). Він був першим християнином у місті. Апостол Сосипатр був родом з Ахаї. Обидва вони стали учнями апостола Павла, який навіть назвав їх «родичами».

Святий Ясон був поставлений єпископом у рідному місті Тарсі, а святий Сосипатр – в Іконії. З Євангельською проповіддю вони вирушили на захід і в 63 році досягли острова Керкіри в Іонічному морі поблизу Греції.

Там вони побудували церкву в ім'я первомученика Стефана і багатьох хрестили. Правитель острова дізнався про це і кинув їх до в'язниці, де сиділи семеро розбійників: Саторніл, Якісхол, Фавстіан, Януарій, Марсалій, Євфрасій і Маммій. Апостоли навернули їх до Христа. За сповідання Христа сім в'язнів мученицьки померли у котлі з розтопленою смолою, сіркою та воском.

Тюремний сторож, бачачи їхній мученицький подвиг, оголосив себе християнином. За це йому відрубали ліву руку, потім обидві ноги і потім голову. Апостолів Ясона та Сосипатра правитель наказав бити батогом і знову ув'язнити.

Коли дочка правителя, дівиця Керкіра, дізналася, як мученики страждають за Христа, вона оголосила себе християнкою і роздала всі свої прикраси жебракам. Розлючений правитель намагався умовити дочку відректися від Христа, але свята Керкіра твердо стояла і проти умовлянь, і проти погроз. Тоді озлоблений батько придумав жахливе покарання для дочки: він наказав помістити її в окремій темниці та впустити до неї розбійника і блудника Мурина, щоб той збезчестив наречену Христову.

Але, коли розбійник підійшов до дверей тюрми, на нього напав ведмідь. Свята Керкіра почула шум і Іменем Христовим відігнала звіра, а потім молитвою зцілила рани Мурина. Після цього свята Керкіра просвітила його Христовою вірою, святий Мурин оголосив себе християнином і тут же був страчений.

Правитель наказав підпалити в'язницю, але свята дівчина залишилася жива. Тоді за наказом жорстокого батька її повісили на дерево, удушили їдким димом та розстріляли стрілами. Після її смерті правитель вирішив стратити всіх християн на острові Керкірі. Мученики Зінон, Євсевій, Неон і Віталій, освічені апостолами Ясоном і Сосипатром, були спалені.

Жителі Керкіри, рятуючись від переслідування, переправилися на сусідній острів. Правитель із загоном воїнів поплив за ними, але був поглинений хвилями. Правитель, що прийшов йому на зміну, наказав кинути апостолів Ясона та Сосипатра в казан з киплячою смолою, але, коли побачив їх неушкодженими, зі сльозами вигукнув: «Боже Ясона і Сосипатра, помилуй мене!» 

Звільнені апостоли хрестили правителя і дали йому ім'я Севастіан. З його допомогою апостоли Ясон та Сосипатр побудували на острові кілька церков і, доживши до глибокої старості, своєю гарячою проповіддю примножили стадо Христове.