7 квітня Церква святкує Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці

Благовіщення, двунадесяте свято, святкується 7 квітня, рівно за 9 місяців від дати святкування Різдва Христового, має один день передсвята і один день післясвята, у який відзначається Собор архангела Гавриїла. Передсвято і післясвято відкладаються, якщо Благовіщення припадає на Страсну або Світлу седмицю.

Свято Благовіщення відбувається у згадку явлення Пресвятій Діві Марії Архангела Гавриїла та сповіщення ним таємниці втілення від Неї Іісуса Христа, Спасителя світу. По досягненні повноліття, яке, за звичаєм, мало силу закону. Пресвята Діва Марія, хоча й неохоче, залишила храм Єрусалимський і доручена була старому теслі Іосифу-Обручнику, або зберігачу Її дівоцтва.

Іосиф походив з одного з Нею коліна і взяв Її до себе, щоб під виглядом подружнього життя бути Її захисником. Живучи в Галілейському місті Назареті, в будинку Іосифа, Пресвята Діва більшу частину часу проводила у самоті і мовчанні, займалася роздумами про Бога і молитвою, читанням Святого Письма та рукоділлям.

Через чотири місяці після заручин, під час Її молитовних роздумів, постав перед Нею Архангел Гавриїл і сказав: «Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти між жонами». Явлення Архангела не злякало Марію, але його привітання збентежило своєю незвичністю. Бажаючи заспокоїти Марію та запевнити в істині свого привітання, Архангел Гавриїл повідомив Їй, що Своєю духовною смиренністю Вона здобула найбільшу благодать у Бога – бути Матір'ю Сина Божого.

Для більшого засвідчення Пречистої Діви Архангел сповістив Їй таємницю втілення Сина Божого тими ж словами, якими передбачив цю подію пророк Ісая: «І  ось зачнеш, у чреві, і народиш Сина, і наречеш Йому ім’я: Іісус. Він буде великий, і наречеться Сином Всевишнього, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, батька Його; і буде царювати над домом Іакова на всі віки, і Царству Його не буде кінця».

Марія не засумнівалася в словах Божественного посланника, але все ж здивувалась, як може народитися син у тієї, яка прирекла себе на дівоцтво. В роз'яснення Її смиренного здивування Архангел відкрив Їй істину, яку він приніс від Всемогутнього Бога: «Дух Святий найде на Тебе, і сила Всевишнього осяє Тебе; тому і народжене Святе наречеться Сином Божим». Зрозумівши волю Божу і цілком віддаючи себе їй, Пресвята Діва відповідала: «Се, раба Господня; да буде мені по слову твоєму».

Встановлення цього свята походить з найглибшої давнини. Святий Афанасій (IV століття) у своїй бесіді на це свято називає його першим у низці свят і особливо шанованим, бо воно нагадує початок домобудівництва спасіння людей. У V та VI століттях з причини єресей, що принижали лице Богоматері та спотворювали догмат про втілення Іісуса Христа, з'явились особливі мотиви для Церкви возвеличити торжество свята, за цей час торжество свята збагатилося багатьма піснеспівами, у яких розкрито таїнство втілення сина Божого і величність Богоматері.