31 березня Церква вшановує святого Кирила, архієпископа Єрусалимського

Святий Кирил, архієпископ Єрусалимський, народився в Єрусалимі в 315 році і був вихований у строгому християнському благочесті. Досягнувши повноліття, він прийняв чернецтво, а в 346 році став пресвітером.

У 350 році після смерті архієпископа Максима він став його наступником на Єрусалимській кафедрі. У сані Єрусалимського Патріарха святитель Кирил ревно боровся проти єресі Арія і Македонія. Цим він спрямував проти себе ненависть єпископів-аріян, які домоглися, щоб його позбавили влади та вигнали з Єрусалиму.

У 351 році на свято П'ятидесятниці в Єрусалимі близько 3 годин дня було чудесне знамення: на небі з'явився Чесний Хрест, що сяяв сліпучим світлом. Він простягався від Голгофи до Єлеонської гори. Святитель Кирил повідомив про це чудо імператору-аріянину Констанцію, сподіваючись навернути його в Православ'я.

Позбавлений Сардікійським Собором влади єретик Акакій, який був митрополитом Кесарійським, вирішив вигнати святителя Кирила, користуючись підтримкою імператора. Коли в Єрусалимі настав сильний голод, святитель Кирил на справи милосердя витратив все своє майно. Але голод не припинявся, тож святитель почав продавати церковні речі, купуючи на виручені гроші пшеницю для голодуючих. Вороги святителя розпустили чутки, нібито бачили в місті жінку, яка танцювала у священницькому одязі. Скориставшись цими чутками, єретики силою вигнали святителя.

Святитель знайшов притулок у єпископа Сільвана в Тарсі. Після цього в Селевкії зібрався Помісний Собор, на який прибуло близько 150 єпископів. Серед них був і святитель Кирил, якого митрополит Акакій хотів не допустити до засідань, але Собор не погодився. Тоді Акакій залишив Собор і перед імператором та патріархом-аріянином Євдоксієм оббрехав і Собор, і святителя Кирила. Імператор ув'язнив святителя.

Коли царювати став імператор Юліан-Відступник, він, нібито з благочестя, скасував всі постанови Констанція, спрямовані проти православних. Святитель Кирил повернувся до своєї пастви. Через деякий час, коли Юліан утвердився на престолі, він відкрито відрікся від Христа. Він дозволив євреям відновити зруйнований римлянами Єрусалимський храм і навіть виділив їм на будівництво частину коштів з державних податків.

Святитель Кирил передбачав, що слова Спасителя про руйнування навіть самих каменів храму беззаперечно здійсняться, і богохульний задум Юліана зазнає невдачі. Одного разу вночі стався такий сильний землетрус, що навіть вцілілі підстави стародавнього Соломонового храму зрушилися з місця, а новозведені впали та розсипалися. Коли юдеї все-таки знову почали будівництво, з неба пішов вогонь і знищив робочі знаряддя. Великий жах охопив усіх. Наступної ночі на одязі юдеїв з'явилося знамення хреста, яке вони нічим не могли знищити.

Після цього Небесного підтвердження передбачення святителя Кирила, його знову вигнали, а кафедру Єрусалимську зайняв святий Киріак. Але незабаром святий Киріак зазнав мученицької смерті.

Після загибелі імператора Юліана святитель Кирил повернувся на кафедру, але в часи правління імператора Валента втретє був відправлений у заслання. Лише при святому благовірному царі Феодосії Великому він остаточно повернувся до своєї архіпастирської діяльності. В 381 році святитель Кирил брав участь у II Вселенському Соборі, який засудив єресь Македонія та затвердив Нікео-Царгородський Символ віри.

З творів святителя Кирила особливо відомі 23 повчання (18 огласительних для тих, котрі готуються прийняти Хрещення, та 5 для новоохрещених) і дві бесіди на Євангельські теми: "Про розслабленого" та "Про перетворення води на вино в Кані".

В основі огласительних повчань лежить докладне роз'яснення Символу віри. Святитель пропонував християнину записати Символ віри "на скрижалі серця". "Члени віри, – вчить святий Кирил, – складені не за людською вигадкою, але з усього Писання зібрано все найважливіше і таким чином складено одне віровчення. Як гірчичне сім'я в малому зерні укладає безліч гілок, так точно і віра в декількох висловах поєднує всі вчення благочестя Старого і Нового Завіту".