10 березня Церква вшановує пам'ять святителя Тарасія, Патріарха Константинопольського

Святитель Тарасій, Патріарх Константинопольський, походив із знатного роду, народився та виховувався у Константинополі, де отримав гарну освіту. Він швидко висунувся при дворі імператора Костянтина VI Порфірородного та його матері, святої цариці Ірини, і досяг звання сенатора.

В ті часи Церкву хвилювали іконоборчі смути. Святий Патріарх Павло, який в душі не співчував іконоборству, за слабкістю характеру не міг рішуче боротися з єрессю і тому пішов у монастир, де прийняв схиму.

Коли до нього прийшла свята цариця Ірина зі своїм сином-імператором, святитель Павло оголосив їм, що гідним наступником його може бути тільки святий Тарасій (в той час мирянин). Тарасій довго відмовлявся, не вважаючи себе гідним такого високого сану, але потім підкорився загальним бажанням, з умовою, що буде скликаний Вселенський Собор для засудження іконоборчої єресі.

Пройшовши за короткий час всі ієрархічні щаблі, святий Тарасій був зведений на патріарший престол в 784 році. У 787 році під головуванням святителя – Патріарха Тарасія, в м. Нікеї відбувся VII Вселенський Собор, на якому були присутні 367 єпископів. На Соборі було затверджено шанування святих ікон. Ті з єпископів, які принесли покаяння в іконоборстві, були знову прийняті Церквою.

Святитель Тарасій мудро керував Церквою 22 роки. Він вів суворе аскетичне життя. Все своє майно він витратив на Богоугодні справи, годуючи та доглядаючи старців, жебраків, сиріт і вдів, а у Святу Пасху влаштовував для них трапезу, на якій сам прислужував.

Святий Патріарх безстрашно викрив царя Костянтина Порфірородного, коли той обмовив свою дружину, імператрицю Марію, внучку праведного Філарета Милостивого, щоб заточити Марію в монастир та одружитися зі своєю родичкою.

Святитель Тарасій рішуче відмовився розірвати шлюб імператора, за що піддався опалі. Незабаром, однак, Костянтин був позбавлений влади своєю матір'ю, царицею Іриною.

Святитель Тарасій помер у 806 році. При кончині біси, нагадуючи про його життя з самої юності, намагалися приписати святителю не скоєні ним гріхи. «Я неповинний у тому, про що ви говорите, – відповідав святитель. – Ви помилково зводите наклеп на мене, немає у вас наді мною ніякої влади».

Оплакуваний Церквою, святитель був похований у влаштованому ним монастирі на Босфорі. Біля гробу його відбувалось багато чудес.