8 березня Церква вшановує пам'ять преподобного Олександра, першоначальника обителі «Невсипущих»

Преподобний Олександр, першоначальник обителі «Невсипущих», народився в Азії і здобув освіту в Константинополі.

Він перебував деякий час на військовій службі, однак, відчуваючи покликання до іншого служіння, залишив світ та прийняв постриг в одній з пустельних обителей поблизу Антіохії під керівництвом ігумена Іллі.

Сходячи з міри в міру сходами чернечих подвигів, він отримав благословення ігумена на пустельництво. Подвизався преподобний в пустелі, наодинці зі Святим Євангелієм, єдиним, що він взяв із собою.

Потім Господь покликав його на проповідь язичникам. Він звернув до віри місцевого градоначальника Раввулу, який процвітав згодом у церковному служінні, був удостоєний святительського сану і цілих 30 років керував єпископською кафедрою в місті Едесі.

Нарешті, преподобний Олександр оселився неподалік від річки Євфрат. Ченці збиралися навколо нього, захоплюючись висотою його молитовного подвигу і духовною досвідченістю. Виник монастир, який налічував до 400 ченців.

Тоді святий ігумен у своїй молитовній ревності вирішив влаштувати в обителі славослів'я Господа, яке б не припинялося ні вдень, ні вночі. Три роки преподобний авва молився, щоб Бог відкрив йому, чи буде угодне Йому встановлення такого монастирського правила.

І, за одкровенням Божим, ввів в обителі наступний порядок: всі ченці були розділені на 24 молитовні варти. Щогодини змінюючись, день і ніч вони співали на два лики святі псалми, за винятком годин, коли в церкві відбувалося Богослужіння. Звідси і пішла назва «обителі невсипущих», тому що невсипущий спів підносився подвижниками Богу.

Двадцять років керував преподобний Олександр монастирем на Євфраті. Потім, залишивши ігуменом свого учня, досвідченого старця Трофима, вирушив з обраною братією по містах, прикордонних з Персією, з проповіддю Євангелія та звернення до духовного життя.

Дійшовши до Константинополя, столиці Візантійської імперії, він і тут заснував обитель з улюбленим для нього статутом «невсипущих».

Помер преподобний авва у глибокій старості після п'ятдесяти років безперестанних чернечих подвигів. Датою його смерті називають 430 рік.

Пам'ять преподобного Олександра звершується також 3 липня за старим стилем.