6 березня Церква вшановує пам'ять святителя Євстафія, архієпископа Антіохійського

Святитель Євстафій, архієпископ Антіохійський народився в Сіді Памфилійському у другій половині III століття. Він був єпископом м. Берії, користувався любов'ю і повагою народу і за клопотанням пастви був зведений отцями I Вселенського Собору (325) на Антиохійську кафедру.

Святитель Євстафій був глибоко освіченим Богословом, а також відрізнявся великими знаннями в світських науках. Коли на Сході стала поширюватись єресь Арія, який не визнавав Єдиносутності Сина Божого з Отцем, святитель Євстафій ревно боровся – усно і письмово – за чистоту Православної віри.

У 325 році святим рівноапостольним царем Костянтином Великим (306-337) був скликаний I Вселенський Нікейський Собор. Першим головою на цьому Соборі був святитель Євстафій. Собор засудив вчення Арія і висловив Православне вчення в Символі віри. Несамовитого Арія, як назвав його святитель Євстафій, що не побажав відмовитися від своєї помилки, і його однодумців Собор, позбавивши сану, відлучив від Церкви.

Однак серед єпископів, які підписали Нікейський Символ, були й такі, які співчували єресі Арія та підписали акти Собору не через переконання, а через страх відлучення. Після Собору почалися їхні підступи проти святителя Євстафія. З великою хитрістю вони добилися його згоди на скликання в Антіохії Помісного Собору.

Підкупивши одну блудницю, вони намовили її з'явитися на Собор з грудним немовлям та лжесвідчити про те, що батьком дитини є святитель Євстафій. Порушуючи Апостольські правила про те, що звинувачення на священнослужителя слід приймати при підтвердженні двох свідків, аріани позбавили святителя Євстахія влади.

Він без суду був відправлений на заслання, у Фракію. Але помилковість звинувачення незабаром відкрилася: тяжко захворівши після наклепу, жінка розкаялася, закликала кліриків і в присутності багатьох людей визнала свій гріх.

Однак до цього часу святий Костянтин Великий помер, і на престол вступив його син Констанцій, що поділяв єретичні погляди Арія та покровительствував єпископам-аріанам. Святитель Євстафій і у засланні все так само ревно боровся за Православ'я. Помер на засланні, в місті Филипах або Траянополі, в 337 році.

II Вселенський Собор, що відбувся у 381 році в Константинополі,  підтвердив Православний Символ віри, який так ревно захищав святитель Євстафій. Аріанське лжевчення було ще раз піддане анафемі як єресь.

У 482 р. мощі святителя Євстафія з честю були перенесені до Антіохії на велику радість антіохійців, які не припиняли шанувати і любити свого Патріарха-сповідника. Відомий церковний історик єпископ Феодорит Циррусу називає святителя Євстафія стовпом Церкви і благочестя, нарівні зі святителем Афанасієм Александрійським та іншими єпископами, головними поборниками Православ'я.