Віруючі єпархій УПЦ відсвяткують Торжество Православ'я молитовними Хресними ходами

У першу неділю Великого посту, в свято Торжества Православ'я, віряни Запоріжжя, Рівного та Чернігова звершать Хресний хід зі святинями, пише Фома в Україні

У Запорізькій єпархії УПЦ ранок 5 березня віруючі проведуть за Божественною літургією. В Свято-Покровському архієрейському соборі в Запоріжжі у неділю частина піснеспівів богослужіння буде виконуватись усіма віруючими. Вдень до міста буде доставлено ікону з частинкою хреста, на якому був розп'ятий апостол Андрій Первозванний.

Після зустрічі образу біля храму на честь рівноапостольної княгині Ольги, віруючі на чолі з митрополитом Запорізьким і Мелітопольським Лукою пройдуть центральним проспектом міста до собору – загалом близько 6,7 кілометрів. Разом з прибулою святинею буде пронесена і місцевошанована ікона Божої Матері «Самарська». По завершенні ходи у соборі відбудеться чин Торжества Православ'я.

В Рівненській єпархії вдень 5 березня відбудеться традиційний Хресний хід, на який збираються тисячі вірян. Колону віруючих очолить митрополит Рівненський і Острозький Варфоломій. Хід розпочнеться біля Свято-Воскресенського кафедрального собору. Хрестохідці пройдуть близько 2 кілометрів по одній з центральних вулиць міста. Завершиться Хід молебнем під відкритим небом біля Свято-Георгіївського подвір'я.

Хресний хід у Чернігові розпочнеться біля Спасо-Преображенського собору. Віряни пройдуть близько 16 кілометрів, відвідуючи храми міста.

Свято Торжества Православ'я було встановлене в IX столітті в пам'ять перемоги над єрессю іконоборства, суттю якої було заперечення шанування ікон.

У 730 році візантійський імператор Лев III Ісавр заборонив шанування ікон. Результатом цього рішення стало знищення тисяч ікон, а також мозаїк, фресок, статуй святих та розписних вівтарів у багатьох храмах. Іконоборство було офіційно визнане у 754 році на так званому Іконоборському соборі за підтримки імператора Костянтина V Копронима, який войовничо пішов на православних шанувальників ікон, особливо ченців. За своєю жорстокістю іконоборчі гоніння були порівнянні з гоніннями на Церкву язичницьких імператорів Діоклетіана і Нерона. За свідченням літописця Феофана, сучасника цих сумних подій, імператор: «...багатьох ченців умертвив ударами бичів, і навіть мечем, і незліченну безліч засліпив; у деяких обмазували бороду спуском воску та олії, підпускав вогонь і таким чином обпікав обличчя їхні та голови; інших після багатьох мук відсилав у вигнання».

Боротьба з шануванням ікон розтягнулась майже на століття і припинилася лише у 843 році, коли за ініціативою імператриці Феодори в Константинополі був скликаний Собор, на якому було вирішено відновити шанування ікон в Церкві. Після того як Собор засудив єретиків-іконоборців, Феодора влаштувала церковне торжество, яке припало на першу неділю Великого посту. Того дня патріарх, митрополити, ігумени монастирів, священики та безліч мирян вперше за багато десятиліть відкрито вийшли на вулиці столиці з іконами в руках. До них приєдналася й сама імператриця Феодора. На спомин про цю подію щороку у першу неділю Великого посту Православна Церква урочисто святкує відновлення іконошанування, що називається Торжеством Православ'я.

Частиною звершуваного у цей день особливого Чину Торжества Православ'я є проголошення анафеми.