27 січня Церква вшановує пам'ять святої рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії

Свята рівноапостольна Ніна, просвітителька Грузії, народилася близько 280 року в місті Коластри, в Каппадокії, де було багато грузинських поселень. Її батько Завулон доводився родичем святому великомученику Георгію.

Він походив із знатного роду, від благочестивих батьків, користувався розташуванням імператора Максиміана. Перебуваючи на військовій службі в імператора, Завулон, як християнин, сприяв звільненню полонених галлів, які прийняли християнство. Мати святої Ніни, Сусанна, була сестрою Єрусалимського Патріарха (деякі називають його Ювеналієм).

Дванадцяти років від народження, свята Ніна прийшла в Єрусалим разом з батьками, у яких була єдиною дочкою. За їх взаємною згодою і за благословенням Патріарха Єрусалимського, Завулон присвятив своє життя служінню Богу у Йорданських пустелях, Сусанна була поставлена дияконісою при храмі Гробу Господнього, а виховання святої Ніни було доручене благочестивій стариці Ніанфорі.

Одного разу, коли вона, плачучи, співпереживала євангелісту, який описував розп'яття Христа Спасителя, думка її зупинилась на долі Хітона Господнього. На запитання святої Ніни, де перебуває Хітон Господній, стариця Ніанфора пояснила, що Хітон Господній, за переказами, віднесений мцхетським рабином Елеазаром в Іверію (Грузію), іменовану Уділом Божої Матері. Дізнавшись, що Грузія ще не просвічена світлом християнства, свята Ніна вдень і вночі молилася до Пресвятої Богородиці, щоб сподобила її побачити Грузію зверненою до Господа та допомогла їй знайти Хітон Господній.

Цариця Небесна почула молитви юної праведниці. Одного разу, коли свята Ніна спочивала після довгих молитов, Пречиста Діва з'явилася їй уві сні і, вручивши хрест, сплетений з виноградної лози, сказала: «Візьми цього хреста, він буде тобі щитом і огорожею проти всіх видимих і невидимих ворогів. Іди в країну Іверську, звіщай там Євангеліє Господа Іісуса Христа і знайдеш благодать у Нього: Я ж буду тобі Покровителькою».

Прокинувшись, свята Ніна побачила у своїх руках хрест (нині зберігається в особливому кіоті у Тбіліському Сіонському кафедральному соборі), зраділа духом, і, прийшовши до свого дядька, Патріарха Єрусалимського, розповіла про видіння. Патріарх Єрусалимський благословив юну діву на подвиг апостольського служіння.

Дорогою до Грузії свята Ніна чудесним чином уникла мученицької смерті від вірменського царя Тирідата, якої зазнали її супутниці – царівна Рипсімія, її наставниця Гаіанія та 35 дів.

Свята Ніна прийшла в Грузію у 319 році. В день преславного Преображення Господнього, за молитвою святої Ніни, під час язичницького жертвоприношення, звершуваного жерцями у присутності царя Міріана та численного народу, були скинуті з високої гори ідоли – Армаз, Гаці та Гаїм. Це явище супроводжувалось сильною бурею.

Увійшовши в Мцхету, древню столицю Грузії, свята Ніна знайшла притулок у сім'ї бездітного царського садівника, дружина якого, Анастасія, за молитвами святої Ніни вилікувалась від бездітності та увірувала у Христа. Цар Міріан, зцілений святою Ніною від сліпоти, прийняв святе Хрещення разом із своєю свитою. По закінченні декількох років у 324 році християнство остаточно утвердилося в Грузії.

Літописи оповідають, що святій Ніні, за її молитвами, було відкрито, де прихований Хітон Господній, і там був споруджений перший в Грузії християнський храм, собор на честь 12-ти святих Апостолів, Светіцховелі. До цього часу християнство остаточно зміцнилось у країні.

Однак гірські області Грузії залишалися неосвіченими. У супроводі пресвітера Іакова і одного диякона свята Ніна вирушила до верхів'їв річок Арагві та Іорі, де проповідувала Євангеліє язичникам-горцям. Багато з них увірували у Христа та прийняли святе Хрещення.

Здійснивши своє апостольське служіння в Грузії, свята Ніна була сповіщена про близьку кончину. Благоговійно причастившись Святих Таїн, свята Ніна заповідала, щоб її тіло поховали в Бодбе, і мирно відійшла до Господа у 335 році.

Цар, духовенство і народ, у скорботі через смерть святої Ніни, хотіли перенести її останки до соборної Мцхетської церкви, однак не могли зрушити гробу подвижниці з обраного нею місця спочинку. На цьому місці у 342 році цар Міріан заснував, а син його, цар Бакур, завершив і освятив храм в ім'я родича святої Ніни, святого великомученика Георгія; пізніше тут був заснований жіночий монастир в ім'я святої Ніни.

Мощі святої, за велінням її приховані під спудом, були прославлені багатьма зціленнями та чудесами. Грузинська Православна Церква, за згодою Антіохійського Патріархату, назвала просвітительку Грузії рівноапостольною і, причисливши до лику святих, встановила її пам'ять в день її блаженної кончини.