23 жовтня Церква вшановує пам'ять преподобного Амвросія Оптинського

Преподобний Амвросій Оптинський (в миру Олександр) народився 23 листопада 1812 року в селі Велика Липовиця Тамбовської губернії в багатодітній родині паламаря Михайла Федоровича (батько якого був священиком і благочинним) та Марфи Миколаївни Гренкових.

У 1836 році закінчив Тамбовську Духовну Семінарію. Тяжко захворівши в 1835 році, Олександр дав Богу обітницю у разі одужання піти в монастир і швидко виправився. Заповіт не був виконаний, але було напоумлення Боже.

В 1839 році Олександр прибув у Введенську Оптину пустинь Калузької губернії до старця ієросхимонаха Лева (Наголкіна). У 1842 році був пострижений у чернецтво з ім'ям на честь святителя Амвросія Медіоланського. Після висвячення єпископом Калузьким Миколаєм в ієромонаха у 1845 році та після важкої хвороби, наслідки якої не проходили вже до кінця життя, ієромонах Амвросій почав допомагати старцю Макарію (Іванову) у його працях як духівник, приймав відвідувачів, брав участь у виданні та перекладах творів святих отців і книг духовного змісту.

Після смерті старця ієросхимонаха Макарія преподобний Амвросій стає духовним наставником братії. За напученням до нього йшли тисячі віруючих і невіруючих людей з усієї країни. До нього приїжджали за порадою або для бесіди Ф. М. Достоєвський, В. С. Соловйов, К. Н. Леонтьєв (монах Климент), О. П. Толстой Л. М. Толстой, М. П. Погодін та багато інших.

Преподобний Амвросій ніколи не дозволяв собі порожнього або гнилого слова і говорив лише з метою виправлення і повчання. Преподобний Амвросій мав дар прозорливості, він зціляв хворих, допомагав нужденним і бідним. Для надання допомоги старець з'являвся людям на відстані, наяву чи уві сні.

Преподобним Амвросієм була влаштована Казанська Шамординська жіноча громада (обитель), куди він посилав жити або нужденних хворих, або бідних благочестивих жінок, дівчат і сиріт. Преподобний Амвросій був великим молитовником за всю Росію. Під час молитви його лице іноді бачили преображеним.

Помер преподобний Амвросій 10 жовтня 1891 року в Шамординській обителі і похований в Оптиній пустині поруч з могилою старця Макарія. Після смерті старець Амвросій з'являвся багатьом людям, зцілюючи хворих, допомагаючи стражденним. Святість життя старця Амвросія виявлена в його діяльній любові до ближніх, його шанування православним народом завжди було дуже глибоким. Пам'ять святкується 10 (23) жовтня.

10 повчань Амвросія Оптинського про те, як досягти душевного миру

***

«Справа спасіння нашого вимагає на всякому місці, де б людина не жила, виконання Божих заповідей і покірності волі Божій. Цим тільки набувається мир душевний, а не іншим чим, як сказано в псалмах: Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання (Пс. 118:165)».

***

«Правильний помисел і міркування заспокоюють душу, а не збурюють; тільки при цьому завжди потрібно намагатися справи і вчинки інших надавати суду Божому та власній волі людини...».

***

«Душа наша невидима і не може заспокоюватися одними зовнішніми обставинами, а вимагає до свого заспокоєння засобів внутрішніх та духовних...».

***

«Послухай, сестра! Не будь востра, не будь ряба! А будь постійна і смирна, і будеш мирна!»

***

«Скрізь війна, скрізь боротьба; і отримують заспокоєння тільки ті, хто подвизаються душевно, керуючись законом Божим».

***

«Неприємності, які трапляються, неминучі у житті, тож намагайся приймати благодушніше та примудряйся не тільки на порятунок, але й на заспокоєння».

***

«В смутному стані насамперед читай Євангеліє пошепки, але щоб твої вуха чули; хоча б і нічого ти не розуміла. Слова Святого Духа відженуть душевний морок, наче ворожий».

***

«Не турбуйся забагато про улаштування своєї долі. Май лише неухильне бажання спасіння і, надавши Богові, чекай Його допомоги, поки не прийде час».

***

«Будемо шукати розради і втіхи в єдиному Господі і від Нього Єдиного шукати милості, яка вічна і нескінченна».

***

«Для нас тоді настане спокій, коли заспівають над нами: «Зі святими упокій».

.