2 вересня Церква вшановує пам'ять пророка Самуїла

Пророк Самуїл був п'ятнадцятий і останній суддя Ізраїльський, що жив за 1146 років до Різдва Христового. Він походив від коліна Левія, був сином Елкани із Рамафаїм-Цофіму, з Єфремових гір.

Народився він завдяки молитовним благанням у Господа своєї матері Анни (тому й одержав ім'я Самуїл, що означає "випрошений") і ще до народження був присвячений Богу. Коли йому виповнилося 3 роки, мати пішла з ним до Сілом, і згідно своєї обітниці віддала його до скинії на піклування первосвященика Ілії, який в той же час був і суддею над народом Ізраїльським.

Пророк зростав у страху Божому, і вже у 12 років йому було одкровення про те, що Бог покарає весь дім первосвященика Ілії за те, що він не приборкує своїх нечестивих синів.

Пророцтво збулося, коли филистимляни, убивши 30000 ізраїльтян (серед них були і сини первосвященика Отній і Фінеєс), здобули перемогу і взяли Ковчег Божий. Почувши про це, первосвященик Ілій впав горілиць біля воріт і, зламавши хребет, помер. Дружина Фінеєса, до якої дійшла чутка про подію саме у той час, коли народжувалася дитина, померла зі словами: "Відійшла слава від Ізраїля, бо взятий Божий Ковчег".

По смерті Ілії Самуїл став суддею народу Ізраїльського. При ньому Божий Ковчег був повернутий з полону самими филистимлянами, а після звернення ізраїльтян до Бога вони повернули собі і всі міста, які взяли филистимляни.

Постарівши, пророк Самуїл поставив своїх синів – Йоіла і Авію – суддями над Ізраїлем, але вони не наслідували чесності і правосуддя батька, бо були користолюбні. Тоді старійшини Ізраїлю, бажаючи, щоб народ Божий був "як інші народи", зажадали у пророка Самуїла поставити їм царя.

Пророк Самуїл побачив в цьому глибоке падіння народу, яким до того часу керував Сам Бог, проголошуючи волю через святих обранців. Залишаючи посаду судді, пророк Самуїл запитував народ, чи не скривдив кого в часи свого правління, але ніхто не знайшов за ним нічого. Після викриття першого царя Саула у непослуху Богові, пророк Самуїл помазав на царство святого Давида, який знаходив у нього притулок, рятуючись від переслідувань царя Саула.

Пророк Самуїл помер, досягнувши глибокої старості. Життя його описане в Біблії. У 406 році мощі пророка Самуїла були перенесені з Юдеї до Константинополя.