5 серпня Церква вшановує Почаївську ікону Божої Матері

Почаївська ікона Божої Матері належить до числа найбільш шанованих святинь Церкви. Вона відома всьому слов'янському світу. Поряд з православними, на поклоніння чудотворному образу Пресвятої Богородиці приходять і християни інших сповідань. В Почаївській Лаврі, стародавньому оплоті Православ'я, чудотворна ікона перебуває близько 400 років.

Чудеса, що виникають від святої ікони, численні і засвідчені у монастирських книгах записами віруючих, які з молитвою зверталися про позбавлення від невиліковних недугів, звільнення від полону і напоумлення грішників.

Святкування на честь Почаївської ікони Божої Матері 5 серпня (23 липня за старим стилем) було встановлено в пам'ять позбавлення Успенської Почаївської Лаври від турецької облоги 20-23 липня 1675 року.

Влітку 1675 року під час Збаразької війни з турками, у царювання польського короля Яна Собеського, полки, що складаються з татар, очолювані ханом Нурредіном, через Вишнівець підійшли до Почаївської обителі, обступивши її з трьох сторін. Слабка монастирська огорожа, як і кілька кам'яних будівель обителі, не надавала ніякого захисту. Ігумен Йосип Добромирський переконав братію і мирян звернутися до небесних заступників: Пресвятої Богородиці і преподобного Іова Почаївського.

Ченці і миряни старанно молилися, припадаючи до чудотворного образу Божої Матері і до раки з мощами преподобного Іова. Вранці 23 липня зі сходом сонця татари востаннє порадилися щодо штурму обителі, ігумен же звелів співати акафіст Божій Матері. З першими словами "Взбранной Воеводе" над храмом раптово з'явилася Сама Пречиста Богородиця, "омофор белоблистящийся распуская", з небесними ангелами, які тримали оголені мечі. Преподобний Іов знаходився поблизу Божої Матері, кланяючись Їй і молячись про захист обителі.

Татари прийняли небесне воїнство за привид, в сум'ятті стали стріляти в Пресвяту Богородицю і преподобного Іова, але стріли поверталися назад і ранили тих, хто їх пускав. Жах охопив ворога. В панічній втечі, не розбираючи своїх, вони вбивали один одного. Захисники монастиря кинулися в погоню і захопили багатьох у полон. Деякі полонені згодом прийняли християнську віру і залишилися в обителі назавжди.

У 1721 році Почаїв був зайнятий уніатами. Однак і в цей важкий для Лаври час монастирський літопис зафіксувала 539 чудотворінь від прославленої православної святині.

Під час керування Лаврою священноархімандритом Агафангелом, архієпископом Волинським, був влаштований особливий боковий вівтар на хорах Свято-Троїцької церкви в пам'ять перемоги над татарами, освячений 23 липня 1875 року.