22 липня Церква вшановує пам'ять святителя Феодора, єпископа Едеського

Святитель Феодор, єпископ Едеський, народився в сирійському місті Едесі. Все життя святого угодника було яскравим свідченням великих справ Божих, Який прославляє Своїх святих.

В двадцять років, втративши батьків і роздавши своє майно бідним, він відправився в Єрусалим, де в Лаврі преподобного Сави Освяченого прийняв постриг. Через 12 років старанного чернечого послуху і 24 роки повного затвору і великого утримання, Господь покликав мужнього подвижника до єпископства, щоб він світив миру.

Після смерті єпископа Едеси не знайшлося наступника більш гідного, ніж Феодор, і за спільною згодою Антіохійського та Єрусалимського Патріархів, а також духовенства і мирян, цей чудовий чоловік був обраний у єпископа. Нелегко було святому Феодору залишати свою безмовність, але він скорився волі Божої і вступив в управління Едеською Церквою. Це сталося під час царювання грецького імператора Михаїла і матері його Феодори.

Під час вчинення над преподобним Феодором єпископської хіротонії сталося велике чудо. Народ побачив білосніжного голуба, який парив під куполом храму, а потім опустився на голову новопоставленого. Вступивши в управління паствою, святитель Феодор віддав своєму служінню всі свої духовні дарування. Він був зразком для вірних у слові, у житті, у любові, за прикладом свого святого подвижницького життя наставляв вручену йому Богом паству на шлях спасіння.

Багато сил поклав Феодор у боротьбі з єретиками, твердою рукою захищаючи Церкву від спокус і різнодумства. Втіхою і підтримкою святителю Феодору служило духовне спілкування з прозорливим старцем і стовпником, преподобним Феодосієм, який подвизався недалеко від міста, поблизу монастиря святого великомученика Георгія.

З благословення старця святитель Феодор здійснив подорож в Багдад до халіфа Мавія — зі скаргою на несправедливі утиски православних. Прийшовши до Мавія, святитель знайшов його важко хворим. Закликавши на допомогу Господа, святий єпископ кинув у посудину з водою трохи землі від Гробу Господнього і дав халіфу випити, і хворий зцілився. Вдячний Мавій, прихильний до святого, з задоволенням слухав його повчання і, нарешті, разом з трьома наближеними прийняв святе Хрещення з ім'ям Іоанн.

Незабаром за відкрите сповідання перед мусульманами своєї віри у Христа, халіф Іоанн був убитий разом зі своїми наближеними. З'явившись уві сні одночасно святителю Феодору і стовпнику Феодосію, він повідав про те, що сподобився постраждати за Христа, зарахований до лику мучеників і незабаром зустрінеться з ними у Царстві Небесному. Це було вказівкою угоднику Божому, що смерть його наближається. Через три роки, усамітнившись знову в Лаврі святого Сави Освяченого, він мирно відійшов до Господа.

Святитель Феодор Едеський залишив християнам свої повчальні твори. Житіє святителя Феодора Едеського було улюбленим читанням на Русі в ХVI-ХVII ст. і збереглося в багатьох рукописах.