На Всеправославному Соборі обговорили, кому повинна підкорятися православна діаспора
21 червня, у другий день роботи Собору Православних Церков на Криті, обговорювалася проблема православної церковної діаспори. Про це повідомляє Romfea.
Проблему церковної діаспори буде дуже складно обговорювати на Критському Соборі через відсутність делегацій Руської та Антіохійської Православних Церков. Представники Сербської Православної Церкви у ході обговорення цієї теми відзначили, що під час відсутності Помісних Церков «з високою дисперсією» не можна приймати рішення по питанню, що зачіпає їхні інтереси.
Албанський Архієпископ Анастасій у своєму виступі, у свою чергу, підкреслив: «Ми повинні бути дуже обережними у тому, що ми вирішимо». Як зазначає агентство «Ромфея», на Критському Соборі вирішено більш уважно ознайомитися з протоколами наради у Шамбезі 2009 р., з метою більш докладного вивчення проблеми.
Агентство підкреслило, що існує гострий конфлікт між Константинопольським та Антіохійським Патріархатами, обумовлений наявністю у Франції, Німеччині та Америці єпископів обох юрисдикцій із однаковими титулами. За словами «Ромфеї», недавно Константинопольський Патріарх Варфоломій, який не хоче, щоб у діаспорі взагалі існували які-небудь юрисдикції, крім його власної, виступаючи у столиці Аргентини у присутності місцевого митрополита Антіохійського Патріархату, з явним роздратуванням назвав його титул: «Буенос-Айреський».
Нагадаємо, що у 2009 році на передсоборній нараді у Шамбезі було прийнято рішення створити консультативні органи у вигляді Асамблей православних єпископів всіх юрисдикцій, що здійснюють свої обов'язки у тій чи іншій області. Тоді було вирішено, що ці органи, які діють під головуванням місцевого архієрея Константинопольської юрисдикції, будуть носити виключно консультативний характер.
Православна церковна діаспора виникла в умовах масових міграцій ХХ століття на території, які не є юрисдикцією Помісних Православних Церков. У цих країнах з'явилися єпископи та духовенство різних юрисдикцій, виникла специфічна ситуація, викликана співіснуванням в одному й тому ж місті православних єпископів, котрі належать до різних Помісних Церков.
