У Киргизії жінка-легенда стала матір'ю для 150 дітей
У Киргизії померла Токтогон Алтибасарова – жінка, яка під час Великої Вітчизняної війни прийняла під свою опіку 150 евакуйованих дітей із Ленінграда. Про це повідомляє pravmir.ru.
У телеграмі-співчутті Президента Киргизії Алмазбека Атамбаєва повідомляється, що "Токтогон Алтибасарова під час Великої Вітчизняної війни стала матір'ю 150 дітям з блокадного міста Ленінграда. У свої 16 років, оточивши дітей турботою та увагою, зумівши їм передати відчуття близькості та теплоти, Токтогон-апа замінила їм рідну матір".
На початку війни 16-річну колгоспницю з Іссик-Кульської області призначили головою сільської ради у селі Курменти. 27 серпня 1942 року Токтогон Алтибасарова прийняла під свою опіку 150 дітей, евакуйованих із Ленінграда. Вони мешкали у гуртожитку місцевого колгоспу та жили великою родиною наступні десять років, отримали освіту і лише потім роз'їхалися хто куди.
"Дітей привезли голодними, обірваними, роздягненими. Деяким було по два, по три з половиною роки. Вони не знали, де залишилися батьки", – зі сльозами на очах згадувала Токтогон.
У рідних краях її називали "жінкою-легендою" та "матір'ю 150 дітей", хоча разом із чоловіком-фронтовиком, який також нещодавно помер, вона виховала не тільки 150 дітей із блокадного Ленінграда, а й вісім рідних. У неї залишилося 23 онуків та 13 правнуків. Люди, які знали цю жінку, кажуть, що вона все життя отримувала листи від своїх вихованців, котрі потім роз'їхалися по всьому Радянському Союзу, та ретельно їх зберігала.
Про неї часто писали газети та знімали передачі по ТБ, у яких Токтогон розповідала: "Цих дітей я любила, як своїх. І завжди чекаю їх". Зняли навіть фільм, для чого Токтогон Алтибасарову спеціально запросили у Ленінград на святкування 35-річчя від дня зняття блокади. Там вона зустрілася з багатьма своїми "дітьми". У парку Перемоги імені Даіра Асанова у Бішкеку стоїть пам'ятник, на якому висічено образ Токтогон, яка обіймає одного із її "дітей".
Останні дні Токтогон Алтибасарова жила в оточенні своїх рідних дітей та онуків і бажала, щоб "на землі більше ніколи не було війни".
