Елладська Патріархія наполягає на внесенні змін до документів Всеправославного Собору
Член делегації Елладської Церкви на «Святому та Великому Соборі», відомий богослов митрополит Навпактскій Иерофей (Влахос) докладно розповів про офіційну позицію Елладської Церкви на Всеправославному Соборі. Про це повідомляє Agionoros.ru.
Митрополит Навпактскій Иерофей підкреслив, що «Священноначаліє Елладської Церкви прийняло рішення запропонувати поправки (виправлення та доповнення) для поліпшення текстів. Рішення було прийнято в дусі одностайності та однодумності – це накладає зобов'язання на делегацію Елладської Церкви відстоювати включення поправок в остаточні тексти документів і не залишає простору для поступок».
Поправки, які були запропоновані Православною Церквою Греції, стосуються двох документів: «Відносини Православної Церкви з іншим християнським світом» та «Місія Православної Церкви в сучасному світі».
Запропоновані зміни наводимо нижче.
«Відносини Православної Церкви з іншим християнським світом».
- Замість «Православна Церква констатує існування Християнських Церков та конфесій» пропонується текст «констатує існування Християнських громад та конфесій».
- У тексті існує суперечність: одночасно стверджується, що єдність Церкви не може бути порушена», але при цьому весь час говориться про спроби відновити єдність християн. У зв'язку з цим було запропоновано поправки: Православна Церква вірить, «що її єдність не може бути порушена» і бере участь «в русі до відновлення єдності інших християн» або «втраченої єдності інших християн», а також працює заради наближення того дня, коли «Господь виконає сподівання Православної Церкви та збиратиме в ній розсіяних і буде єдине стадо і єдиний пастир».
- Там, де йдеться про перспективу «богословських діалогів», слід визнати, що вони «незмінно ведуться на основі основних положень православної еклезіології та канонічних критеріїв уже сформованого церковного переказу згідно зі священними канонами Вселенських та Помісних Соборів: 46, 47 та 50 Святих Апостолів, 8 та 19 Першого Вселенського Собору, 7 Другого Вселенського, 95 Пято-Шостого, 7 та 8 Лаодикийського».
- Пропонується доповнення: прецеденти, коли інославні по ікономії приймаються до Церкви через Миропомазання «не означають, що Православна Церква визнає дійсність їхнього Хрещення та інших таїнств».
- До 22 параграфу «Православна Церква вважає, що будь-які спроби розділити єдність Церкви, що вживаються окремими особами та групами під приводом нібито охорони або захисту істинного Православ'я, через що мають осуд. Як свідчить все життя Православної Церкви, збереження істинної православної віри можливо лише завдяки соборному строю, який з давніх-давен представляв компетентний та вищий критерій Церкви в питаннях віри» необхідно додати 6 канон 2 Вселенського Собору, а також 14 та 15 Першо-другого Собору.
- У параграфі, де йдеться про необхідність міжхристиянського богословського діалогу, «виключаючи будь-яку практику прозелітизму чи інших викликають проявів міжконфесійного антагонізму» пропонується в дужках згадати про унію, «підкресливши тим самим, що Православна Церква відкидає цей лицемірний метод об’єднання Церков».
- Текст, згідно з яким Помісні Православні Церкви беруть участь в роботі Всесвітньої Ради Церков і «усіма наявними в їхньому розпорядженні засобами вносять свій внесок в свідоцтво істини і просування єдності християн», пропонується замінити на «всіма наявними в їхньому розпорядженні засобами, що сприяють мирному співіснуванню та співпраці щодо врегулювання важливих соціально-політичних викликів та проблем».
«Місія Православної Церкви в сучасному світі».
- Скрізь замінити вираз «цінність людської особистості» на «цінність людини».
- У параграфі, де сказано про те, що «Православні Церкви покликані сприяти міжрелігійному діалогу та співпраці» пропонується додати фразу «заради мирного співіснування та соціального симбіозу народів, які при цьому не сумісні з будь-якими формами релігійного синкретизму».
