9 червня православні християни святкують Вознесіння Господнє
Святкування цієї події, що відбулася, за переказами, на Оливній (Єлеонській) горі поблизу Віфанії, припадає на сороковий день після Великодня.
Як свідчить книга Діянь святих апостолів, Іісус після свого Воскресіння "впродовж сорока днів являвся їм і говорив про Царство Боже", потім зібрав апостолів у Єрусалимі та звелів їм не розходитися, сказавши: "ви через кілька днів після цього будете хрещені Духом Святим". Після цього "Він угору возноситись став, а хмара забрала Його з виду їхнього. І коли вони дивилися на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі сказали: Галілейські мужі, чого стоїте, дивлячись на небо? Той Іісус, Який вознісся на небо від вас, прийде так само, як ви бачили Його...".
Суть Вознесіння Господнього – в тому, що з цього моменту Господь перестає тілесно являтися Своїм учням так, як робив це впродовж сорока днів після Воскресіння, і буде відкриватися їм іншими шляхами. І настане день досконалого одкровення, коли на кожному з них спочине Дух Святий, і вони знову знайдуть свого Вчителя – повніше і досконаліше, ніж навіть в світлий ранок Воскресіння.
Христос являвся ученикам Воскреслим, тому що Його спілкування з ними в дні Його життя і Воскресіння було обмежене простором і часом. І хоча вони бачили Його Воскреслим – це були тільки миті: вони збиралися і чекали Його, і ось – через зачинені двері – являвся Він та навчав їх, і їхні серця наповнювалися радістю та світлом: вони говорять з Ним, бачать Його, але пройдуть миті, і Він зникне, і в серцях їх буде радість, розчинена тугою і смутком, тому що Його знову немає з ними.
Але після явлення Святого Духа, вони будуть мати Його невідступно у всіх просторах і в усі часи. Куди тільки не занесе їх життя, куди тільки не підуть вони з Його проповіддю, Він буде з ними.
