3 червня православні віруючі моляться Володимирській іконі Божої Матері
За благочестивим переданням, образ Божої Матері Володимирський був написаний євангелістом Лукою на дошці від столу, за яким їли Спаситель із Пречистою Матір'ю та праведним Йосифом Обручником. Божа Матір, побачивши цей образ, промовила: «Отныне ублажат Мя вси роди. Благодать Рождшегося от Меня и Моя с сим образом да будет».
До середини V століття ікона залишалася в Єрусалимі. При Феодосії Молодшому її перенесли до Константинополя, звідки у 1131 р. вона була надіслана на Русь як подарунок Юрію Долгорукому від Константинопольського Патріарха Луки Хризоверха. Ікону помістили у жіночому монастирі міста Вишгорода, недалеко від Києва, де вона відразу прославилася багатьма чудесами.
У 1155 році син Юрія Долгорукого, св. князь Андрій Боголюбський, бажаючи мати у себе прославлену святиню, перевіз ікону в один із найзнаменитіших соборів своєї вотчини – Успенський. З того часу ікона отримала іменування Володимирська.
Ось як описує своє відчуття від образу священномученик-філософ Павел Флоренський:
"Ось, я дивлюся на ікону і, як через вікно, бачу я Богоматір та Їй Самій молюся, лицем до лиця, але ніяк не зображенню. Так у моїй свідомості і немає ніякого зображення: є дошка з фарбами, і є Сама Матір Господа. Вікно є вікно. А за вікном – образ Пречистої. Іконописець показав мені Її, він відкрив завісу, а Та, Хто за завісою, – постає об'єктивною реальністю".
Ікона прославилася багатьма чудесами упродовж століть. До 1918 року вона зберігалася в Успенському соборі Кремля зліва від Царських врат. Перед нею молилися всі російські святителі та царі, нею благословляли у походи війська, вона була свідком найдраматичніших сторінок російської історії.
Після революції всі кремлівські святині були конфісковані. Володимирську ікону спочатку направили на реставрацію, потім вона експонувалася у Державному історичному музеї, а у 1930 році її передали у Третьяковську галерею. У 1989 році її помістили у спеціальному кіоті у відновленому храмі святителя Миколая у Толмачах.
