Політолог: Демарші проти Почаївської Лаври та УПЦ – це небезпечний популізм
Відомий політолог Костянтин Бондаренко прокоментував з правової та політичної точки зору недавню вимогу депутатів Тернопільської облради конфіскувати в Української Православної Церкви Свято-Успенську Почаївську Лавру та перетворити монастир у заповідник. Про це повідомляє Перший Козацький.
Експерт заявив, що подібного роду заклики – це втручання держави в церковні справи під надуманим приводом. «Між державою та Церквою існує паритет, визначений навіть не Радою народних комісарів, – він був визначений III-м Універсалом Центральної Ради, згідно з яким Церква була відокремлена від держави, і вони сьогодні співіснують. До речі, в травні 1920 року, після того, як Петлюра та Пілсудський взяли Київ, вони вирішили поставити поза законом Руську Православну Церкву на території України і все духовенство Руської Православної Церкви, але закінчилося це досить плачевно для самого Петлюри, і для поляків, які допомагали Петлюрі . Тому, я думаю, уроки історії не варто забувати і керуватися не емоціями», – поділився він своїми міркуваннями.
На його думку, вимога про передачу Лаври не матиме жодних наслідків, тому що обласна рада може лише звернутися до Президента і Кабміну, і у неї немає повноважень розпоряджатися подібними речами. «У цій ситуації є багато вузлових проблем, які депутати Тернопільської облради не врахували. Вони пропіарилися, показали своїм виборцям правильну, з їхньої точки зору, позицію. А тепер Києву необхідно показати, що є не тільки піар, «правильна» позиція, а є ще й закони», – упевнений Бондаренко.
«Рада у справах релігій при Кабінеті Міністрів навряд, чи піде на подібного роду кроки – навряд, чи люди, які сидять там, спровокують подібного роду дії, тому що вони чудово розуміють, чим загрожує порушення конфесійного миру в країні. Вони дуже добре пам'ятають початок 90-х років, і з якими труднощами тоді виходили з тієї ситуації. Оскільки Церква – це не приміщення, Церква – це, в першу чергу, сукупність громадян, громада, а коли права громади ущімляються, це загрожує виступами цієї громади на захист своїх прав».
«Другий момент – це те, що економічно необхідно буде взяти цю церкву на баланс держави і багатотисячні кошти на облаштування заповідника, заповідної зони, музейних приміщень і всього іншого, тобто на утримання апарату цього заповідника необхідно буде виділяти з бюджету. З економічної точки зору, в умовах, коли бюджет вишукує сьогодні копійки на культуру – це буде, в принципі, контрпродуктивно та зовсім не реалістично. Третій момент – те, що Почаївська Лавра є пам'ятником культури, який держава, з одного боку, зобов'язана охороняти, з іншого боку, – не втручатися у справи громади, яка теж несе на собі відповідальність за охорону цього пам'ятника. Ну і в цілому, можна ще говорити про міжнародний престиж держави. Оскільки є право людини на віросповідання, так зване право совісті, і є якісь міжнародні зобов'язання, що гарантують свободу совісті», – поділився експерт своїми міркуваннями.
Також, Бондаренко особливо підкреслив небезпеку створення прецеденту втручання держави в міжконфесійні справи, оскільки, на його думку, це обернеться бідами та проблемами для всіх конфесій без винятку. «Оскільки Ви ж розумієте, якщо, припустимо, зміниться ситуація, інші політичні сили прийдуть до влади, то тоді під удар потраплять інші конфесії, наприклад, Українська Православна Церква Київського Патріархату або Греко-Католицька Церква, або Римо-Католицька Церква, тобто, якщо буде створений цей небезпечний прецедент – це через 5 років, через 10 років, через 20 років може відгукнутися ініціаторам цих рішень. Тому потрібно думати не тільки про миттєві вигоди, але треба думати й про вічні якісь цінності», – вважає експерт.
Я думаю, що подібне рішення, що сьогодні приймається, насправді не робить честі тим, хто його приймає. У цій ситуації – це змагання в патріотизмі, і це змагання в патріотизмі призводить до популізму. Зараз ми зіткнулися з таким ось прикладом популізму, не більше», – резюмував політолог.
