Нехай Господь дасть нам розум князя Володимира
Проповідь Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія у день святкування Хрещення Русі і 1000-ліття преставлення святого рівноапостольного князя Володимира.
В ім'я Отця і Сина і Святого Духа.
Сьогодні, дорогі браття і сестри, День Пам’яті нашого хрестителя Рівноапостольного святого великого князя Володимира. І сьогодні виповнюється 1000 років з дня його блаженної кончини. Святий князь Володимир написав світлу сторінку в нашій історії. Будучи людиною сильною, розумною. Але народившись в язичництві, він шукав правильного шляху у житті, він шукав правильного Бога. Це продовжувалось не один день і не один рік. Він випитував, узнавав, які віри існують. Коли прибули посланці з Константинополя, вони сказали: "Не знаємо чи ми були на землі, чи на небі, настільки там гарно і урочисто, і для нас приємно".
Він сам охрестився, прийнявши образ християнина, послідовника Христа. І як керівник, як глава великої держави, він попіклувався про те, щоб усіх своїх підлеглих привести до Христа. І було велике хрещення Русі. Дніпро – це була та купель, в якій наші предки відродилися для вічного життя. Так почалася нова сторінка в історії нашої землі і нашої держави, тоді Київська Русь обіймала собою і нинішню Україну, і Білорусію, і більшу частину Росії. Але племена, які населяли цю територію, вони ворогували один проти одного, вони воювали один з одним. І коли Святий Володимир приніс Закон Євангельський, і вписав його в скрижалі не тільки свого серця, але і на скрижалі державного закону. Тоді люди стали жити по цьому закону. Це стало правилом життя не тільки Великого князя, а й кожного громадянина його держави. І через це зробилося неможливе: об’єдналися ті, хто ворогував віками один проти одного, примирилися ті, що не мали миру між собою довгий час. І стала велика єдина держава, що мала столицю в Києві, а називалася Русь. На протязі всієї історії наш народ зберігав цей закон-правило життя, освячене Законом Святого Євангелія. З допомогою цієї духовної мудрості люди повчались, як виходити з самих критичних положень і самих складних обставин в житті. І ми, дорогі браття і сестри, являємось продовжувачами тих традицій і тих порядків життя, які встановив святий рівноапостольний князь Володимир.
І сьогодні, в цей день, кожна людина має себе виміряти з постаттю святого князя Володимира. Чи ми всі та кожен з нас так живемо, як заповідував святий князь Володимир, як він нас навчав, як він сам жив? Він перемінився полярним образом: він був жорстокий, владолюбивий правитель, а став "Красным солнышком", тобто не червоним, а красивим. І чи ми являємося послідовниками свого хрестителя і свого просвятителя? Напевно, кожен з нас, якщо він об’єктивно себе порівняє з постаттю святого князя Володимира, то знайде в собі не мало такого, що не відповідає тому образу, що ми повинні мати в собі. Але сьогодні для кожної людини є відкрите Святе Євангеліє. Ми можемо звідти повчитися, як треба поступати в своєму житті. Чим треба керуватися. Тому що святі закони ведуть до святості. А якщо закон гріховний - веде людину до пороку і до гріха. А кінець гріха – це є страждання, муки, кінець святості вічного блаженства життя з Богом.
Нехай Господь, молитвами святого князя Володимира, дасть нам добрий розум, щоб ми жили так, як він жив, як він навчав своїх людей жити.
Нехай Господь, молитвами святого князя Володимира, примирює тих, хто ворогує один з одним і пошле благословенний мир на нашу українську землю. Щоб перестали люди вмирати. Щоб ми обняли один одного любов’ю Христовою. Щоб ми у Хресті простили один одному провини, які хтось колись має або мав один проти одного.
Нехай молитвами святого князя Володимира Господь благословить нашу землю, нашу українську державу і весь її народ. Амінь.
