Злощасні та жалюгідні

18 травня на молитовне стояння біля Верховної Ради України зібралося понад 10 тисяч віруючих Української Православної Церкви.

Вони закликали народних депутатів не голосувати за скандальні законопроекти 4511 та 4128, які могли призвести до виникнення масштабних міжконфесійних протистоянь та обрушити суспільну стабільність в країні.

На щастя, здоровий глузд переміг. Зазначені ініціативи так і не були розглянуті. Православні віруючі зуміли захистити не лише свою віру і свою Церкву, але й права інших конфесій України, які також ризикували, зокрема, стати жертвами рейдерських атак.

Цілком очевидно, що розвиток ситуації саме в такому ключі не всім був до вподоби. Адже ні для кого не є секретом, що головну вигоду від прийняття «антицерковних» законопроектів має отримати одна конкретна конфесія – т. зв. «УПЦ Київського патріархату».

Її прихильники, а також відповідні експерти та ЗМІ обрушили на Українську Православну Церкву шквал інформаційних атак. Частина з них базувалася на відвертих фейках.

Варто згадати хоча б два найбільш показових випадки.

У першому активно використовувалося аматорське відео, на якому видно, як священик у парку біля Верховної Ради відраховує гроші молодій людині, яка стоїть поруч із великою пласкою сумкою. «Мітинг УПЦ під парламентом був проплачений», «попи з Московського патріархату не соромлячись купували людей для стояння під Радою», «під заходи 18 травня були виділені гроші олігархів» – ось неповний перелік звинувачень, які пролунали з вуст наших недоброзичливців. Проте чомусь ніхто з них не захотів або посоромився сказати, що відео без варіантів свідчить тільки про одне – священик просто платив молодій людині за привезену піцу.

У другому випадку в ефірі «Радіо Свобода» прозвучала інформація про те, що влітку 2014 року в селі Піски українські солдати піддалися атаці снайпера. Вогнем у відповідь він був убитий. За твердженням учасника програми, снайпером виявився священик місцевої церкви.

Проведена перевірка показала, що цей, так би мовити, «факт» не відповідає дійсності. Настоятель храму Української Православної Церкви в селі Піски отець Андрій Лиманець живий, а це значить, що його «звинувачення» в «агресії» по відношенню до солдатів ЗС України можна сміливо відправляти в купу таких потворних фейків щодо УПЦ, як «небажання відспівувати учасників АТО», «зберігання зброї в храмах» тощо.

Впевнений, що найближчим часом ми станемо свідками ще багатьох таких «історій», метою яких виступатимуть переконання громадськості у доцільності та необхідності прийняття скандальних законопроектів. У цьому зв'язку хотів би нагадати ініціаторам подібних фейків красномовні слова преподобного Єфрема Сиріна: «Злощасний і жалюгідний, хто перебуває у всякій брехні, тому що диявол відвіку брехня є. Хто перебуває у брехні, той не має дерзновенності, тому що ненависний і Богу, і людям».

Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами Української Православної Церкви