«Пастир як пластир»: що означає бути священиком?

Священик – це особа, вибрана Богом і посвячена Церквою. Хлопець, який приймає священний сан, повинен прикласти зусиль, щоб стати сповідником віри та живим прикладом для наслідування; у себе на парафії він зобов`язаний стати чудотворцем та преподобним, а також благовірним служителем та мучеником за Христа. Як зазначає єпископ Обухівський Іона (Черепанов), «завдання священика – зробити так, щоб на приході царював дух Патерика»!

Про важливість пастирства сьогодні поговоримо із кліриком Рівненської єпархії, священиком Олегом Рендаком.

Слава Богу, отче! Що для Вас означає бути священиком?

– Слава навіки! Одним реченням на це запитання відповісти просто неможливо. Якщо говорити про головне призвання священнослужителя, то бути ним означає бути молитвеником в храмі, слухачем бід і радостей, мудрим суддею, щирим порадником і завжди тримати руку на пульсі духовного життя церковної громади. Високе звання Священика вимагає бути не посередником між Богом і людьми, а мостом, який з’єднує нерівні береги.

Ієрей на богослужінні завжди повернутий спиною до людей, і це означає, що він як делегат виконує велику місію, покладену на нього. Від імені людей священик приносить Голгофську жертовну молитву «через Христа з Христом і у Христі». Якщо у храмі нікого немає з вірян, а батюшка звершує Євхаристію, то, благословляючи кадило, він здійснює молитву від всіх проживаючих в даному населеному пункті: «Кадило Тобі приносимо, Христе Боже наш…»

Обов’язки пастиря прості і, водночас, складні: це і показати людині шлях до Бога (найперше – власним прикладом), це і навчити спілкуватися зі своїм Творцем, це і навчити в будь-яку мить життя відчувати і правильно розуміти волю Господню по відношенню до людини, це і прийняти Сповідь, і дати таку пораду, яка допоможе людині навіть у найбільш скорботні моменти її життя відчути Любов Господню.

Бути священиком означає не тільки бути вибраним Богом, але й самому вибрати саме Бога, а не якісь особисті меркантильні цілі. Саме так відбулося в Старому Завіті, коли народилося ієрархічне священство. Пророк Мойсей в черговий раз спустився з Синаю, в стані народу свого він виявив «золотого тільця і танці ... І схопив він теля ... і спалив його у вогні ... І став Мойсей у брамі табору й сказав: Хто за Господа – йди до мене! І зібралися до нього всі сини Левієві ...» (Вих. 32:19-26). Вважається, що саме за такі релігійні ревнощі коліно Левія було виділено на окрему важливу справу – священнодіяння. Переконаний, що й зараз людина, яка бажає стати священиком, повинна в першу чергу свідомо вибрати світле, а не темне; вічне, а не тлінне; духовне, а не матеріальне, тобто вибрати Бога замість мамони.

Дорогий батюшка, як Ви поясните вислів Священного Писання «Пастир душу свою покладає за овець» (Ів.10:11)?

– Зі сторінок Святого Письма Господь застерігає священиків не бути найманцями. Адже це страшні люди, які в найбільш відповідальний момент можуть зрадити. Іісус Христос говорить про виконання важливого обов`язку священика стояти у вірі до кінця!

Святитель Іоанн Златоуст стверджує: «Священик – це місто на горі. Кожен подорожній спрямовує свій шлях до цього міста, щоб отримати відпочинок для натрудженого тіла і заспокоєння безсмертної душі». Святитель вчить юнаків бути достойними високого звання священнослужителя. Кожен ієрей повинен бути справжнім пастирем, який готовий покласти душу свою за овечок Божественного стада. Цей Євангельський вислів можна звести до одного, чи не найголовнішого, слова, яке може бути в житті людини – до слова ЛЮБОВ. Вираз «Пастир душу свою покладає за овець» означає любити всіх людей, а особливо тих, яких ввірив тобі Господь. Любити навіть більше, ніж самого себе! Він спонукає вміти і змогти зректися своїх бажань на користь здійснення основної цілі священицького служіння – спасіння ближнього.

Що, на Вашу думку, найважче у місії священика?

– Найважче за все бути прикладом для наслідування. Підготувати проповідь легко, а ось важко втілити її в життя. Священнослужитель повинен проповідувати своїм власним прикладом. Легше говорити про любов, милосердя, співстраждання, прощення, терпіння та інші християнські чесноти, ніж проявляти це все на ділі.

Буває й так, що батюшка не відповідає високим критеріям священства. Наприклад, «зв'язувати і прощати». Мирянам варто пам`ятати, що дієвість церковних таїнств не залежить від особистих якостей «тайнозвершувача». Тобто, якщо сповідатися в гріхах ієрею, близькому до святості і праведності, і він відпустить нам гріхи; то такий самий результат буде, якщо ми прийдемо до священика, який в десять разів грішніший за нас. Не можна сказати, що у одного батюшки більше гріхів проститься, ніж у іншого. Помилково стверджувати, що один священик похрестив дитину на сто відсотків, а інший тільки на п'ятдесят. Дитина буде хрещена і в тому, і в іншому випадку; небіжчик буде похований і в тому, і в іншому випадку. Хліб і вино стануть Тілом і Кров`ю Христовою, який би навіть недостойний священик здійснював таїнство. Тому стосовно богослужінь і здійснення таїнств ці критерії не мають ніякого значення. Під видимими рухами ієрея невидимо діє Бог. Це завжди дія Творця. А священик використовується Богом, як знаряддя, яким Він користується, тобто батюшка є трубою в яку дує Музикант-Всевишній.

Коли ми сидимо вдома і дивимось цікаву телепередачу, то не переживаєм, що стовпи, які передають електрику – постаріли, похилилися або взагалі прогнили. Нам важливий результат – безперебійне електропостачання. Священик є духовним стовпом, який передає струм благодаті Божої! Батюшка покликаний передавати і звіщати Слова Господні. І повинен це робити з повною відповідальністю – це і є найважчим у місії ієрея.

Як Ви вважаєте, чому священика називають батюшкою?

– На мою думку, слово «Батюшка» прекрасне! Цей термін яскраво підкреслює християнське розуміння церковного приходу як сім’ї, родини та общини. Це звернення до священнослужителя є неофіційне, але воно найбільш дружнє і сімейне. Адже в ідеалі священик – отець приходу! Це та людина, до котрої парафіяни прибігають за порадою, втіхою та будь-якою іншою духовною допомогою.

Батюшка – це людина, яка здатна проаналізувати та засвідчити правду, стати всім для всіх, покласти своє життя на п`єдестал Божественної любові. Він виконує місію лікаря душ людських. За допомогою доброго священика та духівника кожна людина має можливість віднайти своє справжнє призначення на землі і добути істинне щастя. Я вважаю, що саме тому в різних куточках світу християнського священика називають отцем.

Чи згоджуєтесь Ви із твердженням «Пастир повинен бути як пластир»?

– Це дуже цікаве і актуальне твердження. В певній мірі це і є сутністю служіння священика. Священномученик Петро Дамаскін стверджує, що для ієрея головне – служити суспільству: «Лікування людини краще всіх трудів і чеснот». В більшості випадків на духовну рану слід натиснути, щоб людина відчула біль і пагубність цієї духовної виразки, та сама перейнялась бажанням з нею боротися. А вже після цього й саме лікування буде рятівним і потрібним.

Правдивим і незмінним прикладом справжнього священства є преподобний Серафим Саровський. Який у своєму житті втілив твердження «Пастир – це пластир». Він пластирем духовного заспокоєння лягав на душі людей, які відвідували його смиренну келію. Уподібнюючись первомученику архідиякону Стефану, преподобний Серафим від щирого серця молився за людей, люблячих його, і тих, хто ненавидів. Був він справжнім пластирем-наставником, який одним спокійним поглядом і лагідним словом наставить, підтримає і втішить. Саровський чудотворець був не просто хорошою людиною, а ще й невтомним молитвеником. У всі часи його з любов`ю називають земним ангелом і небесним чоловіком.

Розмовляв протоієрей Діонісій Буренко