Кадило. Філософське оповідання про пономарство
Я православний алтарник. Зрбразив свої переживання та страхи тут. Алтарники, браття, не треба зазнаватися.
Сказка ложь да в ней намек, пономаришкам урок...
Кадило
Як я люблю запах ладану !- говорив молодий пономар.
Настоятель засміявся !
-Та невже ! Яка ж благочестива гутовіра
Ти впевнений ?
- так Батюшка
- А чи не говориш ти мені це через чєловєкоугодцитво ?
- ні, отче.
Настоятель сказав:
- тобто ти вважаєш себе любителем церковності ?
- ні, я недостойний. Я маю бути смиренним і не маю права говорити таке
- А як ти тоді про це говориш, ти ж знаєш щось про кадило і ладанєц ?
- Кадило є символом... пономар розказав довгу лекцію...
- Я бачу ти багато знаєш.
- Ні
- Ну тоді не буду давати тобі новий стихар
- Отче, та я ж так гарно розповів.
- Ні, знаєш ти багато, але брехун. Постій краще з народом, вийди з ВІВТАРЯ.
Автор Orthobereza(я)
![Новое задание от Бога](/img/article/803/64_tn-v1716495823.jpg)
![Как закончили предыдущие разрушители Десятники?](/img/article/803/28_tn-v1716299682.jpg)
![Разрушители храма](/img/article/803/25_tn-v1716297161.jpg)
![test](/img/article/803/22_tn-v1716291417.jpg)
![Затыкание ртов продолжается](/img/article/800/16_tn-v1714597585.jpg)
![Зачем СБУ наехала на Данилевича?](/img/article/797/19_tn-v1713111705.jpg)