Не підкоряєшся Фанару? Не маєш права називатись православним

Микола Княжицький. Фото: Espresso

Порошенківські нардепи дедалі сміливіше та активніше нападають на УПЦ. Наприклад, Микола Княжицький знайшов у своєму щільному графіку час для цілої статті про «злочини» Церкви. Публікація просто кишить фейками та абсурдними звинуваченнями. Наведемо кілька прикладів із короткими коментарями.

• «Особливі зв'язки УПЦ МП із Росією та її спецслужбами – загальновідомий факт».
З тим самим успіхом можна замість «УПЦ МП» вписати в цю фразу ім'я Княжицького. Чи стане це «загальновідомим фактом»?

• УПЦ несе повну відповідальність за позицію та дії РПЦ і тому має понести покарання.
Після Собору у Феофанії подібні звинувачення є абсолютно брехливими, і Княжицький сам про це знає. У РПЦ та УПЦ абсолютно протилежне ставлення до війни в Україні.

• Рішення Собору «не імплементовані до статутів юросіб» УПЦ, а тому нічого не означають.
У статутах громад та єпархій УПЦ ніколи й не було згадок про зв'язки з РПЦ, а тому нічого туди «імплементувати» після Собору не потрібно.

• Автор звинувачує УПЦ у тому, що Церква не спростувала лютневі слова Путіна щодо тиску на неї режиму Порошенка.
Так УПЦ і не зобов'язана заперечувати правду, навіть якщо її озвучив Путін.

• «Агресивно відмовившись» брати участь у створенні ПЦУ, УПЦ «підпорядкувала свою діяльність інтересам російської держави».
Така абсурдна теза навряд чи потребує коментарів.

• Нардеп нагадав про роль Порошенка у створенні ПЦУ та заявив, що, виступаючи проти неї, УПЦ «виступає проти власної держави».
Така абсурдна теза навряд чи потребує коментарів.

• Княжицький довго жонглює канонічними термінами, щоб підвести до думки, що УПЦ нібито є частиною РПЦ, а тому підпадає під дію закону «Про свободу совісті та релігійні організації», де йдеться про санкції до конфесій, центр яких перебуває в країні-агресорі.

Зрештою нардеп на основі ототожнення УПЦ із РПЦ намагається вивести необхідність її заборони як організації, яка становить загрозу нацбезпеці.
Втім, Княжицький милостиво залишає УПЦ вихід. Вона має «повернутись у лоно Українського та Вселенського православ'я». І тут – вишенька на торті.

На думку нардепа, держава має визнавати статус «православних» лише за тими громадами, монастирями та єпархіями, які «визнають Томос Вселенського патріарха від 6 січня 2019 року».
Тобто якщо ти не підпорядковуєшся Фанару, то не маєш права називатись православним. Тут коментарі зайві. Якщо це не втручання влади у справи Церкви, то що тоді втручання?

Навіть цей стислий аналіз показує – Порошенківські «армовіри» не заспокоїлись. І готують нову атаку на Церкву.

Читайте також

Чи спроможний патріарх Варфоломій контролювати ПЦУ?

Його «пташенята» відчули смак крові, розправили крила і виросли у потужних стерв'ятників.

Даєш заборону МСЕК!

Лицемірство української влади зайвий раз доводить, що вони борються зовсім не з «агентами ФСБ у рясах», і не з впливом «руського миру», а саме з Христовою Церквою.

Мирний перехід, кажете?

Сьогоднішній штурм кафедрального собору в Черкасах наочно показав, що являють собою «мирні переходи» храмів у ПЦУ.

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.