Про смерть від ракети на літургії
Просто під час літургії загинув один із послушників обителі. 2 листопада братія провела відспівування.
Цього ж дня відбувся годинний ефір із заступником голови Синодального відділу РПЦ із взаємин Церкви з суспільством та ЗМІ В. Кіпшидзе. Інтерв'ю майже повністю було присвячено війні в Україні та ставленню до неї Руської Церкви. Одна з головних тез Кіпшидзе виглядає так: «СВО» – це міжусобна війна, але оскільки армія РФ в Україні захищає свою батьківщину, РПЦ благословляє своїх вірних брати у ній участь.
Від Лядівського монастиря до кордонів РФ по прямій – близько 700 км. Чи можна вважати удар по цій території захистом батьківщини?
І ще. Православні живуть у різних країнах і належать до різних націй. Але пріоритетом для них має бути приналежність до нації Христа, де думка про вбивство твого брата взагалі є абсурдною. Звісно, смерть на літургії для християнина – це благо, оскільки "у чому застану, у тому й суджу". І брати у Христі, які такі смерті благословляють, – для нього благодійники. Але чи назве їх благодійниками Господь на Страшному Суді?
Читайте також
Якою буде «духовна незалежність» завтра
Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.
Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?
Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.
Єзуїти, вони і в Україні єзуїти
Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.
Як заборону Церкви перетворити на її «захист»
Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».
Не будь як віцепрем'єр
Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.
Керівний принцип Шарікова
Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.