Чому про християнське ставлення до війни говорить папа, а не лідери Церкви
«Це правда, що у нас є Батьківщина і ми повинні її захищати. Але треба йти далі, до більш універсальної любові. Церква повинна молитися за покаяння агресора, того, хто прийшов зруйнувати нашу батьківщину і вбити наших рідних. Чи молимося ми про це? Це і є поведінка християнина. Моліться і за агресорів, бо вони – такі ж жертви, як і ви. Їхніх ран не видно – вони в душі».
На папу зараз виллється чергова порція критики (зокрема й від уніатів) за «російську пропаганду». Але не можна не помітити, що серед найбільших християнських лідерів саме папа зараз говорить про війну євангельськими словами: що Церква вища за земну батьківщину, що треба любити ворогів, прощати їх і молитися за них.
Звичайно, можна сказати, що це все нещиро, що це звичайна католицька обачність. Але факт залишається фактом – на тлі заяв, що війна в Україні є релігійною, метафізичною та мало не духовною, слова папи виглядають недосяжним євангельським ідеалом. І це дуже сумно.
Читайте також
Єзуїти, вони і в Україні єзуїти
Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.
Як заборону Церкви перетворити на її «захист»
Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».
Не будь як віцепрем'єр
Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.
Керівний принцип Шарікова
Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.
Заборона УПЦ та Євангеліє: очевидні паралелі
20 серпня 2024 року назавжди залишиться для України ганебною датою.
Кров Його на нас і наших дітях?
Зеленський похвалив Раду за ухвалений закон «про духовну незалежність» і пообіцяв обговорити його з «представниками патріарха Варфоломія». Він переконаний, що заборона Церкви «зміцнить Україну».