Думенко вирішив натиснути на владу, щоб потрапити до Лаври?

Він образився, що Олена Богдан озвучила мізерну кількість «ченців» ПЦУ в контексті претензій думенківців на Києво-Печерську лавру.

За словами Думенка, держурядовці не мають права розповідати, скільки в його структурі «ченців», оскільки це «повною мірою втручання у внутрішні справи церкви»: «Це не справа чиновників коментувати такі речі. Тому що виглядає іноді навіть дивно, що людина, яка є соціологом, починає оцінювати у кого більше людей, у кого менше людей».

Якщо продовжити думку Сергія Петровича, то не діло машиніста водити поїзди; не справа поліцейського стежити за порядком; не справа президента керувати країною.

А якщо серйозно, то робота з релігійними організаціями, в тому числі й озвучування статистики їхніх парафій, священників, ченців тощо, є не просто справою Держетнополітики, а прямим обов'язком цієї структури. За це держчиновники і одержують зарплату.

Окремо слід зазначити, з яким пафосним обуренням Сергій Думенко вимовив усю свою безглузду тираду. І його образу можна зрозуміти. Він на короткій нозі з послами країн ЄС, особисто знайомий із головою Держдепу США, регулярно зустрічається з головами місцевих адміністрацій та першими особами держави. І всі слухають його брехню про «вселенські» масштаби ПЦУ і лише кивають. А тут хтось наважився сказати правду. Але все ж таки, що викликало його гнів? Чим так завинила О. Богдан?

Щодо Лаври вона просто озвучила очевидні речі:

1. У Києві у ПЦУ загалом менше 50 «ченців», а в одній лише Києво-Печерській лаврі проживають 200 ченців, а з семінаристами, послушниками та викладачами там понад 600 осіб. Навіть якщо вдасться вигнати УПЦ, у Думенка просто нікому Лавру заселити.

2. Через дорогу від Лаври розташований Феодосіївський монастир ПЦУ. Цитата Богдан: «Якщо Ви зайдете туди у неділю на богослужіння, ви побачите, скільки там людей. І можете уявити, скільки там ченців, знаючи, що на весь Київ їх менше ніж 50». Висновок із її слів очевидний – у передачі Лаври ПЦУ немає жодного практичного сенсу. Якщо нікому ходити до монастиря Феодосії, нікому буде ходити і в «пцушну» Лавру.

Але Думенку й не потрібно, щоб у Лаврі хтось молився. Йому потрібно, щоб ПЦУ «була присутня у цій великій святині», бо на це «є шалений запит українського суспільства».

Наскільки цей запит «шалений», ми бачимо за захопленими в УПЦ храмами, які у переважній більшості стоять порожніми (О. Богдан говорила і про це).

І немає жодного сумніву, що якщо Сергію Думенку вдасться організувати захоплення Лаври, доля її буде такою самою.

Читайте також

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.