Думенко вирішив натиснути на владу, щоб потрапити до Лаври?

Він образився, що Олена Богдан озвучила мізерну кількість «ченців» ПЦУ в контексті претензій думенківців на Києво-Печерську лавру.

За словами Думенка, держурядовці не мають права розповідати, скільки в його структурі «ченців», оскільки це «повною мірою втручання у внутрішні справи церкви»: «Це не справа чиновників коментувати такі речі. Тому що виглядає іноді навіть дивно, що людина, яка є соціологом, починає оцінювати у кого більше людей, у кого менше людей».

Якщо продовжити думку Сергія Петровича, то не діло машиніста водити поїзди; не справа поліцейського стежити за порядком; не справа президента керувати країною.

А якщо серйозно, то робота з релігійними організаціями, в тому числі й озвучування статистики їхніх парафій, священників, ченців тощо, є не просто справою Держетнополітики, а прямим обов'язком цієї структури. За це держчиновники і одержують зарплату.

Окремо слід зазначити, з яким пафосним обуренням Сергій Думенко вимовив усю свою безглузду тираду. І його образу можна зрозуміти. Він на короткій нозі з послами країн ЄС, особисто знайомий із головою Держдепу США, регулярно зустрічається з головами місцевих адміністрацій та першими особами держави. І всі слухають його брехню про «вселенські» масштаби ПЦУ і лише кивають. А тут хтось наважився сказати правду. Але все ж таки, що викликало його гнів? Чим так завинила О. Богдан?

Щодо Лаври вона просто озвучила очевидні речі:

1. У Києві у ПЦУ загалом менше 50 «ченців», а в одній лише Києво-Печерській лаврі проживають 200 ченців, а з семінаристами, послушниками та викладачами там понад 600 осіб. Навіть якщо вдасться вигнати УПЦ, у Думенка просто нікому Лавру заселити.

2. Через дорогу від Лаври розташований Феодосіївський монастир ПЦУ. Цитата Богдан: «Якщо Ви зайдете туди у неділю на богослужіння, ви побачите, скільки там людей. І можете уявити, скільки там ченців, знаючи, що на весь Київ їх менше ніж 50». Висновок із її слів очевидний – у передачі Лаври ПЦУ немає жодного практичного сенсу. Якщо нікому ходити до монастиря Феодосії, нікому буде ходити і в «пцушну» Лавру.

Але Думенку й не потрібно, щоб у Лаврі хтось молився. Йому потрібно, щоб ПЦУ «була присутня у цій великій святині», бо на це «є шалений запит українського суспільства».

Наскільки цей запит «шалений», ми бачимо за захопленими в УПЦ храмами, які у переважній більшості стоять порожніми (О. Богдан говорила і про це).

І немає жодного сумніву, що якщо Сергію Думенку вдасться організувати захоплення Лаври, доля її буде такою самою.

Читайте також

Церква та влада: чим Україна відрізняється від СРСР

1 листопада у Спасо-Преображенському соборі Чернігова, з якого нещодавно влада вигнала громаду УПЦ, влаштували кінопоказ документального фільму про історію краю.

Чи спроможний патріарх Варфоломій контролювати ПЦУ?

Його «пташенята» відчули смак крові, розправили крила і виросли у потужних стерв'ятників.

Даєш заборону МСЕК!

Лицемірство української влади зайвий раз доводить, що вони борються зовсім не з «агентами ФСБ у рясах», і не з впливом «руського миру», а саме з Христовою Церквою.

Мирний перехід, кажете?

Сьогоднішній штурм кафедрального собору в Черкасах наочно показав, що являють собою «мирні переходи» храмів у ПЦУ.

«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»

Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».

Про що говорять підпали храмів

«Не дивуйтесь, браття мої, якщо світ вас ненавидить».