Чи має Церква кликати на війну?

Єпископ Питирим (Творогов) заявив, що війна в Україні для росіян – «найкоротший шлях до раю». Архієрей пропонує росіянам «не боятися, що ми загинемо» і їхати на війну: «Адже не всі загинуть. А ті, хто загинуть – будуть героями, і сім'я пишатиметься ними».

А о. Андрій Ткачов у відеоблозі «Свята правда» дав мобілізованим низку цінних порад. Зокрема – не матюкатися та не користуватися смартфонами з геолокацією.

Але головна його теза була іншою, що війна – «це нормально», що «християнин війни боятися не повинен, тому що він завжди воює». Аргументував це о. Андрій словами з послання до Ефесян, де апостол Павло порівнює християнина з воїном, одягненим у захисну амуніцію та зі зброєю. Священник перераховує з послання всі «мілітарні» деталі і робить висновок: «Перед нами екіпірований солдат: наколінники, берці, каска, щит, меч, кольчуга».

Але головні слова цього послання, «наша лайка не проти крові і плоті, а проти духів злоби піднебесної», Ткачов «пробігає» скоромовкою, не зупиняючись. Адже в них виражена суть християнського ставлення до війни – битися християни повинні не один з одним, а з дияволом та його військом.

І зброя християнина, за апостолом Павлом, – не пристосування для вбивства, а Слово Боже, віра, праведність і «готовність благовістити мир». Підкреслимо: мир (у всіх його сенсах), а не війну. Закінчує апостол так: «Мир братам і любов із вірою від Бога Отця та Господа Іісуса Христа».

І як же прикро після таких виступів читати послання католиків РФ, які нагадують владі, що ті «мають знаходити справедливе рішення, коли людина за переконанням відмовляється брати в руки зброю», що «питання про допустимість участі у військових діях — це питання людської совісті», що «єдиний вихід – це мир, а єдиний шлях до нього – діалог».

Чому це говорять владі РФ католики, а не православні, чиї одновірці страждають по обидва боки фронту? Це запитання залишається без відповіді.

Читайте також

Якою буде «духовна незалежність» завтра

Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.

Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?

Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.

Єзуїти, вони і в Україні єзуїти

Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.

Як заборону Церкви перетворити на її «захист»

Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».

Не будь як віцепрем'єр

Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.

Керівний принцип Шарікова

Є прислів'я про те, що історія завжди повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий – як фарс.