Про «архієрея», який засідає в президії
2018 року тодішній президент Петро Порошенко засідав у президії «об'єднавчого собору» ПЦУ в Софії, виголошував промови з трибуни і фактично був спікером цього збіговиська.
А через 4 роки ми побачили дзеркальну ситуацію. 14 вересня 2022 року відбулося засідання Волинської облради, де було ухвалено рішення про «заборону» УПЦ. І начебто воно в загальному контексті особливо нічим не примітне, таких «заборон» в Україні було багато. Але це не зовсім так.
У президії (!) райради засідав волинський «митрополит» ПЦУ Михайло Зінкевич, який, вочевидь, і керував процесом заборони «конкурента», оскільки в офіційному повідомленні сказано, що Зінкевич «подякував» депутатам та благословив на подальшу роботу.
Можна довго розмірковувати про аморальність чи антизаконність подібної ситуації, але навряд чи варто. У спілкуванні «ієрархів» ПЦУ та політиків все складніше розрізняти хто із них хто. Політики створюють церкви, церковники ухвалюють закони. Де тут місце для Бога і чи є воно взагалі? Запитання, очевидно, із розряду риторичних.
Читайте також
Церква та влада: чим Україна відрізняється від СРСР
1 листопада у Спасо-Преображенському соборі Чернігова, з якого нещодавно влада вигнала громаду УПЦ, влаштували кінопоказ документального фільму про історію краю.
Чи спроможний патріарх Варфоломій контролювати ПЦУ?
Його «пташенята» відчули смак крові, розправили крила і виросли у потужних стерв'ятників.
Даєш заборону МСЕК!
Лицемірство української влади зайвий раз доводить, що вони борються зовсім не з «агентами ФСБ у рясах», і не з впливом «руського миру», а саме з Христовою Церквою.
Мирний перехід, кажете?
Сьогоднішній штурм кафедрального собору в Черкасах наочно показав, що являють собою «мирні переходи» храмів у ПЦУ.
«Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ»
Один із наймедіаактивних кліриків ПЦУ Роман Грищук опублікував у Фейсбуці статус із заголовком «Наочна різниця між ПЦУ і УПЦ».