Хресна хода в Почаїв пройшла, але «патріоти» все ще махають кулаками
Команда мера Хмельницького О. Симчишина з партії «Свобода» перейнялася питанням, чому в області не заборонили ходу хрестоходців у зв'язку з «встановленням численних фактів колабораціонізму серед віруючих та духовенства російської православної церкви в Україні».
Свободівці вимагають від начальників Хмельницької ОВА, поліції та СБУ пояснень, чому вони не заборонили та не розігнали хресну ходу. Депутати з серйозним виглядом обурюються, що не проводилась «чоловіків спортивної зовнішності, що брали участь у ході, на предмет належності до диверсійно-розвідувальних груп та співпраці з ворогом».
А закінчують вони так: «У патріотичної частини суспільства дана хода викликає нерозуміння, оскільки відповідно до ЗУ «Про затвердження Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні» масові заходи проводяться лише за крайньої необхідності, а начальники обласних військових адміністрацій отримали право на заборону проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів».
Погляньмо на ситуацію збоку. Хресна хода з Кам'янця до Почаєва проводиться вже майже 200 років. Проводиться абсолютно мирно, без жодних провокацій з боку вірян. І поточний рік не став винятком. Якби не напади групок ПЦУшників і радикалів, хода пройшла б абсолютно спокійно.
Але свободівці незадоволені. Чим? Відповідь проста й очевидна. Тим, що УПЦ існує, що її віруючі моляться і ходять хресними ходами, як їхні батьки, діди, прадіди та прапрадіди.
Ну й особливо зворушили заяви про необхідність заборони хресної ходи у воєнний час як «масових зборів». На тлі десятків організованих хмельницькою владою збіговиськ з «переходу» до ПЦУ вони виглядають особливо цинічно.
Читайте також
Якою буде «духовна незалежність» завтра
Практично одночасно в медіа з'явилося два повідомлення щодо демографічної ситуації в Україні.
Хто і навіщо побив «ієрарха» ПЦУ?
Ситуація зі побиттям «митрополита» ПЦУ не лише викликає неприязнь і засудження, а й стає ще одним свідченням того, наскільки небезпечними можуть бути наслідки агресивної політики у релігійній сфері.
Єзуїти, вони і в Україні єзуїти
Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.
Як заборону Церкви перетворити на її «захист»
Глава УГКЦ Святослав Шевчук заявив, що закон про заборону УПЦ насправді «не є забороною Церкви, а її захистом від небезпеки використання релігії як зброї».
Не будь як віцепрем'єр
Після заборони УПЦ віце-прем'єр Ірина Верещук заявила, що слід припинити «вплив ворожої російської церкви» (це типу, УПЦ) на українців не лише в Україні, а й за її межами.